Близько півсотні бомб і снарядів виявили сапери 13-го армійського корпусу за час тижневого розмінування території колишнього військового полігона «Буща», що в Дубенському районі. Значна кількість і різноманітність боєприпасів, які не один рік таїлися майже на поверхні землі, військових вразили. Вони явно не сподівалися на таку спадщину колишнього 25-го авіаполігона, розформованого з десять років тому.
Близько півсотні бомб і снарядів виявили сапери 13-го армійського корпусу за час тижневого розмінування території колишнього військового полігона «Буща», що в Дубенському районі. Значна кількість і різноманітність боєприпасів, які не один рік таїлися майже на поверхні землі, військових вразили. Вони явно не сподівалися на таку спадщину колишнього 25-го авіаполігона, розформованого з десять років тому. Адже залишаючи територію, де авіація вправлялася у бомбометанні, військові мали б хоча поверхнево зачистити її від боєприпасів. Мали б, але не зробили, і цей факт не становив таємниці. Скажімо, для мешканців навколишніх сіл, які, розтягнувши по цеглині колишні казарми і підсобні приміщення військових, взялися й за боєприпаси. Селяни повадилися викопувати бомби та снаряди, щоб здати їх у приймальні пункти металобрухту. Досить швидко такий промисел став масовим, оскільки виявився для багатьох селян основним заробітком. І непоганим, якщо врахувати, що чи не щодня здавали вони знайдені у землі боєприпаси тоннами, за ціною близько 20 коп. за кілограм. Щоправда, при цьому не обходилося без жертв — час від часу доморощені сапери калічились, а то й гинули на знайденому. Так, останній потужній вибух, що спричинив трагедію, пролунав на полігоні наприкінці минулорічного серпня. Тоді на 50-кілограмовій авіаційній бомбі підірвався 15-річний підліток з села Плоска. Прикро, але схоже, що саме трагічної загибелі школяра бракувало, щоб на небезпеку колишнього полігона «Буща» нарешті зважили. І керівництво району, і дубенські правоохоронці (які, до речі, не один рік завдяки полігону мали вагомі показники з вилучення у населення боєприпасів), і військові. — Питання щодо полігона зрушилося з місця насправді після загибелі підлітка, — підтвердив заступник голови Дубенської районної ради Тарас Щур. — Військові нарешті визнали, що полігон хоч і має статус «колишнього», але продовжує перебувати у віданні Міноборони, та пообіцяли якнайшвидше ще раз грунтовно зачистити його територію від вибухонебезпечних предметів. І ось військові нарешті свою обіцянку виконали. Щоправда, виникла інша проблема. Яким би це не видавалось дивним, але розмінування полігона викликало невдоволення у мешканців навколишніх сіл. Річ у тім, що на розораній саперами землі вже неможливо ні випасати худобу, ні заготовляти сіно, ні... знову ж таки збирати боєприпаси на металобрухт. Не знати як швидко на розораному полігоні, на радість селянам, виросте трава, але заробляти на бомбах і снарядах вони зможуть ще довго. Річ у тім, що військові спромоглися лише на поверхневу зачистку полігона. Для повної рекультивації понад 700 гектарів його території, просіювання землі на глибину до 4-5 метрів у них не виявилося ні коштів, ні необхідної техніки. Відтак, як єдиний вихід із ситуації військові вбачають у тому, щоб територію полігона затопити.
