Незмінний депутат міської ради Тетяна Редюк відома своїми часто незвичними, а іноді й далекими від реальності пропозиціями. Тож коли під час останньої сесії депутат запропонувала звести будинок для вчителів та інших працівників бюджетної сфери на території школи №11, мало хто на це звернув увагу. В той час депутати жваво обговорювали це питання, але в іншому контексті: чи дати дозвіл підприємцю на приватизацію теплиці, що розташована на території школи, про яку згадувала пані Редюк. Забажала ж викупити теплицю пані Тамара — дружина секретаря міськвиконкому Святослава Власюка.
Підприємець Власюк «відбирає» землю у школи? Незмінний депутат міської ради Тетяна Редюк відома своїми часто незвичними, а іноді й далекими від реальності пропозиціями. Тож коли під час останньої сесії депутат запропонувала звести будинок для вчителів та інших працівників бюджетної сфери на території школи №11, мало хто на це звернув увагу. В той час депутати жваво обговорювали це питання, але в іншому контексті: чи дати дозвіл підприємцю на приватизацію теплиці, що розташована на території школи, про яку згадувала пані Редюк. Забажала ж викупити теплицю пані Тамара — дружина секретаря міськвиконкому Святослава Власюка. Підприємець Тамара Власюк звернулася до міськради за дозволом на приватизацію теплиці після того, як ставши орендарем цього занедбаного приміщення, вклала кошти в його переобладнання під офіс. Однак забула пані Тамара узгодити своє бажання з управлінням освіти. Заступник міського голови Світлана Богатирчук-Кривко взагалі була здивована тим, що це питання винесено на сесію: — Управління освіти здає в оренду чимало приміщень, а кошти від цього йдуть на розвиток навчальних закладів. Втім, досі жодне з таких приміщень не виставлялося на продаж. Адже в законодавстві зазначено, що об’єкти освіти орендар не має права приватизувати. Не було передбачено наступної приватизації приміщення колишньої теплиці і в договорі оренди з цим підприємцем. Не розглядала це питання і профільна комісія, я не ставила на проекті рішення свій підпис, і ніхто не робив висновок про те, що назване приміщення управлінню освіти не потрібне. Більшістю голосів пані Тамарі було відмовлено в приватизації теплиці. Тим часом секретар міськвиконкому Святослав Власюк вважає, що у депутатському рішенні щодо подальшої долі названої теплиці «не було господарської думки»: — Директор школи попросила мене посприяти у знесенні колишньої теплиці з прибудовою, оскільки вона перетворилася у громадський туалет і місце для зборища наркоманів. Від приміщення теплиці тут залишився майже тільки один фундамент. Воно стояло без догляду з 1996 року, було запущене і заросле бур’янами. Я пообіцяв допомогти. Коли про цю теплицю з прибудовою я розповів дружині, яка пропрацювала 19 років у проектному інституті, вона зацікавилася нею і сказала, що тут можна зробити офіс та конструкторське бюро. Тому я порадив директору здати приміщення в оренду. Школа оголосила конкурс на оренду приміщення, але бажаючих його орендувати, крім моєї дружини, не виявилося. Тож із березня минулого року вона стала орендарем колишньої теплиці. Дружина приміщення добудувала, зробила у ньому покрівлю, поставила металеві двері, металопластикові вікна, вивезла сміття. Загалом вклала у це близько 30 тисяч гривень. Правда, ще приміщення не використовувала, бо до нього не проведене світло, вода, каналізація. Тож ще потрібно вкласти купу грошей. Ніхто й не думав, що на сесії міськради може виникнути дискусія з приводу продажу. Але дискусія щодо використання цієї території школи може виникнути знову. І не обов’язково на неї знову претендуватиме дружина секретаря міськвиконкому. Виявляється, є рація у пропозиції депутата Тетяни Редюк зарезервувати на місці теплиці землю під кооперативне житло для бюджетників. В усякому разі начальник міського управління капітального будівництва Сергій Полоцький вважає це можливим за умови, що це не буде посередині шкільного подвір’я і під будівництво буде виділено близько 40 соток. Директор школи №11 Людмила Поліщук не проти розташування на місці колишньої теплиці чи то офісу, чи то будинку для бюджетників: — Розташовані ці приміщення у віддаленому, зарослому деревами, кутку шкільного подвір’я. Тут постійно збиралися молоді люди, розпивали спиртні напої. Я неодноразово через це зверталася до начальника міліції, щоб встановити контроль над цим приміщенням. А шкільні сторожі боялися ввечері до нього навіть підійти. Ще у 2001 році було видане розпорядження міського голови про демонтаж цих приміщень. Але, по-перше, для демонтажу потрібна спеціальна техніка, по-друге, знаходилися бажаючі приміщення орендувати. Правда, на етапі оформлення документів, дізнавшись про розмір орендної плати, бажання взятися за приміщення у всіх зникало. До Святослава Власюка, який часто від влади приходив до нас на шкільні свята, я звернулася торік, щоб допоміг знайти спецтехніку для демонтажу теплиці. А він з дружиною не злякався взятися за оренду. Орендар вчасно сплачував орендну плату (500 гривень) і нам стало добре, бо приміщення закрите, ніхто там більше не збирається. Підприємець Шеремет отримала колишню пам’ятку архітектури Впродовж багатьох років міська влада Рівного не знаходила застосування занедбаному двоповерховому приміщенню на вулиці Соборній, 332. Через його статус — «історична пам’ятка» — зруйнувати будівлю не наважувалися. Тож на свята зовнішню непринадність стін доводилося прикривати будівельною сіткою. Та незабаром необхідність застосування такого прикриття зникне: будівлю вирішили продати. Колись у цій будівлі були офіси і магазин виробничого об’єднання «Рівнептахопром». Потім вона роками не використовувалася, адже наступні орендарі відмовлялися від занедбаного приміщення вже через кілька місяців оренди. А торік бажання орендувати будівлю виявила Світлана Шеремет — підприємець і дружина міського депутата-«регіонала» Михайла Кириллова. Причому платила за оренду майже 9 тисяч гривень у місяць. Підприємець зробила у приміщенні невід’ємні поліпшення, сподіваючись його викупити. Але задовольнити її бажання мали намір не всі міські обранці. Оскільки в проекті рішення вказувалось, що у будівлі на 50% зношений фундамент і на 70% — стіни, то деякі депутати дивувались, у чому ж полягали невід’ємні поліпшення, і запідозрили підприємця в намаганні дешево купити приміщення. Інші ставали на захист депутатської дружини, переконуючи, що невід’ємні поліпшення й полягали в тому, щоб укріпити стіни, аби вони не завалилися. Тоді чому ж споруду не визнали аварійною, не знесли її і не виставили земельну ділянку на аукціон, — резонно запитували інші. Але й на це пояснення було: начальник міського управління комунальною власністю Наталія Поліщук розповіла, що тільки нещодавно цю будівлю позбавили статусу історичної пам’ятки, відповідно, визнати будівлю аварійною мало обласне управління культури, але цього не зробило. Остання спроба завадити продажу будівлі тим аргументом, що незабаром доведеться розширяти проїжджу частину на цьому відрізку вулиці Соборної, а приміщення цьому може заважати, також не увінчалася успіхом. Врешті, переконав більшість стати на сторону підприємця перший заступник міського голови Олексій Хмилецький, зауваживши, що руйнувати завжди легше, ніж будувати, а поки приміщення стоїть, «міська влада змушена прикривати його сіткою», щоб «не мозолила зір» своєю непринадністю. Тож з перевагою лише в один голос рішення про продаж все-таки було підтримане. Коментар Михайла Кириллова, депутата Рівненської міськради: — Моя дружина виграла конкурс на оренду цього аварійного приміщення: запропонувала найвищу орендну плату. Що стосується невід’ємних поліпшень, то вона просто зробила все, щоб ця будівля не впала, зокрема, укріпила стіни. У майбутньому в цьому приміщенні дружина планує розташувати медичний центр оптики. Мирослава ШЕРШЕНЬ. До речі Дружина першого заступника міського голови Олексія Хмилецького, з його слів, пропрацювала 22 роки бухгалтером в торговельних організаціях, а останні сім років — бухгалтером у міському управлінні житлово-комунального господарства. Власного бізнесу вона не має. Завдання дружини, як вважає п.Хмилецький — берегти родинне вогнище, а не забезпечувати сім’ю фінансово, тому вона заробляє, що може, а в основному приділяє увагу сім’ї. Подружжя має земельну ділянку на околиці Рівного і вирощує на ній городину. Алла Матчук, дружина голови Рівненської облдержадміністрації Віктора Матчука, з 1985 року викладає на кафедрі теорії літератури та славістики Рівненського гуманітарного університету, доцент, кандидат філологічних наук. Пише наукові статті, друкується у спеціалізованих журналах. Займається громадською роботою: разом зі своїми студентами взяла шефство над вихованцями Тучинської спеціалізованої школи для дітей з особливими потребами. На свята п.Алла зі студентами відвідують цих дітей, а цьогоріч вони започаткували добру справу — студенти зібрали кошти на відкриття в школі кімнати психологічного розвантаження. Пані Алла захоплюється поезією, пише вірші, друкувалася в місцевих газетах та журналі «Личное время». Зараз вона готує до друку збірку власних поезій. Дружина голови Рівненської обласної ради Олександра Данильчука Галина — бізнес-леді. Мешкає у Києві, за освітою бухгалтер, має бізнес у сфері нерухомості, співпрацює з профільними агенціями. Пані Галина також відкрила власний благодійний фонд, взяла під опіку деякі дитячі будинки-інтернати і надає їм допомогу тим, чого потребують заклади — комп’ютерами, одягом, взуттям тощо. Дружина першого заступника голови Рівненської обласної ради Валентина Королюка пані Лариса займається бізнесом — вона є директором приватного підприємства «Секрет» і власницею нічного клубу та ресторану «Магнат». Працюють у галузі юриспруденції дружини заступників голови Рівненської обласної державної адміністрації Степана Павлюка та Олега Торкунова — обидві жінки мають приватні нотаріальні контори. До речі, дружина Торкунова встигає займатися й вихованням чотирьох дітей. Заступник міського голови Рівного Сергій Васильчук разом зі своєю дружиною Іриною навчався в Київському технологічному інституті харчової промисловості. Після його закінчення дружина працювала за спеціальністю на Сарненському маслоробному заводі, зараз — в управлінні соціального захисту. Дружина начальника управління капітального будівництва Рівненського міськвиконкому Сергія Полоцького займається приватною адвокатською практикою. А начальника міського управління охорони здоров’я Михайла Стичишина — уже кілька років поспіль обіймає посаду завідувачки відділу гігієни та харчування Рівненської міської санстанції. Науковою роботою займається дружина головного міліціонера області Ярослава Голомші — пані Наталія викладає економіку в Київському національному аграрному університеті, доцент, кандидат економічних наук. А дружина начальника управління СБУ Наталія Крапівіна — викладач психології Національної академії СБУ. Валентина Зарічнюк, дружина начальника міськвідділу міліції, працює завідувачкою відділу інформації обласної науково-методичної бібліотеки. Світлана ФЕДАС.
