Я отримую лише 386 гривень пенсії. Оскільки такий її розмір мене не влаштовує, я звернувся до управління соцзахисту, щоб мені пенсію перерахували. Адже з 1968 по 1974 роки працював на Крайній Півночі на Споренському ремонтно-автомобільному заводі в Магаданській області підручним коваля. Стаж роботи у гарячому цеху в умовах Крайньої Півночі нараховується рік за два. Тобто у мене має бути понад 37 років трудового стажу, а не 27, як мені порахували. Крім цього, я працював рік водієм на Чукотці.
Я отримую лише 386 гривень пенсії. Оскільки такий її розмір мене не влаштовує, я звернувся до управління соцзахисту, щоб мені пенсію перерахували. Адже з 1968 по 1974 роки працював на Крайній Півночі на Споренському ремонтно-автомобільному заводі в Магаданській області підручним коваля. Стаж роботи у гарячому цеху в умовах Крайньої Півночі нараховується рік за два. Тобто у мене має бути понад 37 років трудового стажу, а не 27, як мені порахували. Крім цього, я працював рік водієм на Чукотці. А цей рік мені узагалі у трудовий стаж не зарахували, бо на період моєї роботи на підприємстві не було трудових книжок і мені натомість видали просто довідку. Я вже кілька разів звертався в міське управління соцзахисту з вимогою зробити перерахунок пенсії, але щоразу мені у цьому відмовляють, вимагаючи трудовий договір, хоч роки моєї роботи на Півночі підтверджує трудова книжка та довідки з архівного відділу Російської Федерації. Пробував я звертатися і до представника Президента, однак і там нічого не добився. Тож прошу допомогти розібратися, чому моє право на отримання більшої пенсії ігнорують.
Коментар Олександра Кузнецова, начальника управління пенсійного фонду України в м. Рівне: — Євгену Данилевичу могли нарахувати 1 за 2 роки трудового стажу, оскільки він працював у районах Крайньої Півночі, при умові укладення трудового договору на термін 2, 3 або 5 років і він мав бути звільнений з роботи по закінченні дії цього договору, що передбачено Указом Президії Верховної Ради від 10 лютого 1960 року. Пільги нараховували працівникам, яких переводили, направляли чи запрошували на роботу і при цьому вони повинні були укладати трудовий договір. Пан Євген такого договору не має. Причому в трудовій книжці п. Данилевича написано, що він був звільнений за власним бажанням. На сьогодні ми не можемо визначити, чи поширювались вищезазначені пільги на заявника, оскільки він не має потрібних нам документів. Якби пан Євген звернувся безпосередньо до нашого управління і дав точну адресу того заводу, де він працював, ми змогли б йому допомогти. Потрібно подати запит у ту організацію, де працював чоловік, і щоб вони надіслали довідку, що на Євгена Данилевича поширюються пільги щодо нарахування трудового стажу рік за два. Варто зазначити, що відповідь прийде лише в тому випадку, якщо дана організація ще діє. Якщо ж вона закрита і всі документи передані в архів, то ми пану Данилевичу нічим не зможемо допомогти.
