Чому польське м’ясо дешевше, ніж українське?

2058 0

Ми у соцмережах:

Чому польське м’ясо дешевше, ніж українське?

Олег Поліщук все своє життя, працює на землі. Сьогодні він має фермерське господарство «Маленький оазис» у селі Посягва Гощанського району. Тут він працює разом з дружиною і 12 дітьми, залучає до роботи ще 8 працівників. У господарстві пана Олега — 97 голів великої рогатої худоби, 60 свиней та понад 200 гектарів землі. Спеціалізується фермер в основному на молочній продукції, але оскільки ціни на неї вкрай нестабільні, змушений займатись і продажем м’яса.

Олег Поліщук все своє життя, працює на землі. Сьогодні він має фермерське господарство «Маленький оазис» у селі Посягва Гощанського району. Тут він працює разом з дружиною і 12 дітьми, залучає до роботи ще 8 працівників. У господарстві пана Олега — 97 голів великої рогатої худоби, 60 свиней та понад 200 гектарів землі. Спеціалізується фермер в основному на молочній продукції, але оскільки ціни на неї вкрай нестабільні, змушений займатись і продажем м’яса. Найбільшою проблемою для пана Олега є збут продукції, закупівельні ціни на яку дуже низькі: якщо в селі 1 л молока коштує в середньому 60-70 копійок, то в магазині — вже близько 2 гривень; якщо в країнах Євросоюзу фермер за літр молока може купити літр солярки, то українцям потрібно продати сім літрів молока. Така ж ситуація і з м’ясопродуктами, збут яких не приносить бажаних прибутків, оскільки на ринку йде велика конкуренція з польським м’ясом, яке набагато дешевше. — Собівартість свинини сьогодні — 7-8 гривень за кілограм живої ваги. Нещодавно зустрів поляка, який тут же продає м’ясо по шість з половиною гривень, — розповідає Олег Поліщук. — Питаю його, як він годує худобу, якщо мені й 8 гривень за кілограм невигідно, а він сміється: кордон держави, каже, перетнув — півтора євро державної дотації за кілограм мені заплатили, ще у вас 6,50 зароблю, тож понад 16 гривень матиму на кілограмі. Маловтішна ситуація і з зерновими культурами, хоч на Рівенщині є й господарства, які збирають по сто центнерів зернових з гектара (при тому, що в Україні 25-30 центнерів з гектара — це хороший показник). Одне з них — «Бескиди» в Дубенському районі — мало найкращі показники за минулий рік. Досягти успіху, як розповідає голова фермерського господарства Олександр Бескид, допоміг новий метод, який він застосовує вже кілька років поспіль — землю в господарстві не переорюють, замість плуга використовують культиватор або дискові борони. Це дозволяє значно економити на пальному та підвищити врожайність сільгоспкультур. Олександр Бескид також вважає фермерську працю важкою, а найбільшою проблемою є високі ставки кредитів: — Для своїх 270 гектарів землі ми щорічно беремо близько півмільйона гривень кредиту під 17-20%. Не для всіх підприємств це легко зробити. Це великі затрати, але іншого виходу немає. І все ж, незважаючи на проблеми, щороку збільшується кількість фермерських господарств — нині їх налічується в області понад 600. Більш поширеними стають особисті селянські господарства, яких на Рівенщині близько 30 тисяч. Як розповів голова обласного відділення Асоціації фермерів України Дмитро Українець, люди мають бажання працювати на землі — фермерами стають не тільки потомствені селяни, а й колишні вчителі, будівельники, і навіть міліціонери. І результати роботи фермерів свідчать про перспективність такого виду бізнесу. От тільки немає умов для його подальшого розвитку і збільшення прибутків. Головними проблемами фермерського господарства Дмитро Українець вважає відсутність гарантій збуту продукції, занижені ціни, які ледь покривають собівартість, конкуренція (а іноді й контрабанда) закордонної, більш дешевої продукції та високі ставки по банківських кредитах.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також