Що димить? Із цим запитанням рівняни прокидаються вже два тижні. Причому, не в найкращому гуморі, бо горло дере, ніс закладено, а очі сльозяться. Як запевняють екологи, винні торф'яники, що горять далеко за Рівним.
Роман Сафонов, директор ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр»:
— Ми перейшли в посилений режим моніторингу по всій області. У Рівному особливо сильно задимленість відчувалася 14-15 вересня. І хоча більшість дзвінків були з мікрорайону «Ювілейного», та найбільш забрудненими ділянками виявились район Театральної площі, де вміст формальдегіду у повітрі перевищив норму в 1,11 раза, та вулиця Карнаухова, де зафіксували перевищення вмісту сірчистого ангідриду в 1,2 раза.
На стан атмосферного повітря впливає сукупність чинників. Зокрема, нині спалюють сміття після жнив, розводять багаття на території приватних садиб та підприємств. А ще горять торфовища по районах. А вітер доносить цей дим до міста і з Костопільщини, і зі Здолбунівщини, з рівненських сіл. До того ж, давно не було дощів. А через відсутність опадів їдкий дим тримається в повітрі впродовж тривалого часу. Чому рано-вранці запах диму відчувається більше? Можливо тому, що після пробудження рецептори людини активніше реагують на подразники.
По області найвищі рівні забруднення повітря спостерігаються в Костопільському та Сарненському районах. Концентрація сірчистого ангідриду там перевищила норму в 1,44-2,68 раза. Сірчистий ангідрид якраз і є продуктом згоряння. Люди з хворобами серцево-судинної та дихальної систем дуже чутливі до цього.
Олена Пісковець, начальник відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря Державної екологічної інспекції у Рівненській області:
— Загоряння лісу або торф'яників — це природне явище, якому сприяє аномальна погода, дощу давно не було. Торф горить на глибині два метри, і загасити його нереально. Така ж ситуація була і торік. Також у селах нині палять сухе картоплиння та сухостій. Законодавство передбачає за це штраф від 170 до 340 гривень для громадян та 850-1190 гривень для посадових осіб, але до кожного господаря не приставиш інспектора.
Оксана Юрченко-Погореляк, речник Патрульної поліції Рівного:
— Наші патрульні по кілька разів на тиждень зустрічають таких громадян, що спалюють сміття. Їх штрафують або проводять попереджувальні бесіди. Днями виїжджали за скаргами рівнян на вулицю Котляревського, де двірник розпалив велике багаття. А 15 вересня патрульним самим довелося гасити пожежу на узбіччі дороги поблизу села Бронники, бо в цей момент всі екіпажі пожежної охорони були зайняті гасінням торф'яників в селі Зоря.
Богдан Масовець, начальник обласного центру гідрометеорології:
— Що поробиш, якщо у наших громадян така низька екологічна культура, а штрафи надто малі. Як на мене, обласній раді та облдержадміністрації треба звернутися до народних депутатів від Рівненщини — нехай вони пролобіюють зміни до екологічного законодавства. Щоб штрафи були по кілька тисяч! Може, варто ще й ввести кримінальну відповідальність.
Ми маємо виїзну лабораторію та ще три стаціонарних пости спостережень у Рівному, де постійно беруть проби повітря. Їх поставили ще у 1977 році — на перехресті біля теперішньої «Чайки», на вулиці Млинівській біля луцького кільця та на вулиці Небесної Сотні. Але за цей час інфраструктура у місті сильно розвинулася, тому треба поставити ще два-три таких стаціонарних пости по периметру міста, в тому числі у парковій зоні — наприклад, у парку імені Шевченка або на Лебединці. Тоді буде об'єктивна картина, де і наскільки у нас забруднене повітря.
