Чому японці такі стрункі і здорові?

Японська кухня є породженням географії Японії. Чим харчуватися людям, які живуть на невеликих кам`янистих островах в оточенні суворого моря? В Японії чудово росте рис, а в морі водиться риба. Від цієї "безвиході" і з`явилася традиційна японська кухня. В її основі лежать риба і рис, а також овочі, боби, морепродукти і фрукти.

Стандартний денний раціон жителя Японії виглядає приблизно так: 300-400 г рису; 150-240 г фруктів; 270 г овочів; 120 г риби; 60 г бобів; 100 г молока; не більше одного яйця; 2 ч.л. цукру; чоловіки зрідка випивають по 300-400 г пива. У сумі виходить близько 1600-1800 ккал. Велику частину енергії (близько 60%) японці одержують з вуглеводів. З їжі організм отримує небагато жиру, здебільшого це ненасичені рослинні олії, багато вітамінів групи B, вітамін C, а також фосфор і залізо.

Користь рису

Японці часто їдять рис, навіть 2-3 рази на день, причому маленькими порціями. Харчуються вони не звичним для нас пропареним рисом, а клейкими сортами. Коли зерна розварюються, вони злипаються, утворюючи грудочки, які можна набирати паличками. Приблизно на 7-8% рисове зерно складається з білків. Клейкий рис не містить "швидких" вуглеводів, які сприяють накопиченню жиру. Зате рис багатий калієм, що підтримує серцеву діяльність, і фосфором, цинком, кальцієм, залізом, йодом і вітамінами групи B. Як відомо, вони сприяють зміцненню нервової системи і поліпшенню стану волосся, шкіри і нігтів. Під час варіння рис зазвичай не солять, замість солі використовують гострі соуси. Гостро-солодкі і гостро-солоні соуси створюють з цукрової пудри, сої і овочевих приправ. Приправами можуть бути практично всі японські городні і дикі рослини, наприклад, біла редиска дайкон, васабі, лотос, бамбук або адзино-мото ("корінь смаку").

Найкращим м`ясом є риба

Жителі Японії їдять майже всі морепродукти: кальмари, молюски, краби, восьминоги, морські водорості, креветки. Вони багаті фосфором і йодом. А коли в їжі міститься достатня кількість йоду, щитовидна залоза працює добре. Традиційна японська кухня містить багато страв з океанічної риби, найбільш корисні — тунець, скумбрія і лосось. Японці не смажать рибу і морепродукти. Вони їх тушкують, готують на парі або подають майже в сирому вигляді. Одним з поширених способів знезараження риби є її замочування в оцті. В результаті такої обробки продукт не втрачає своїх цінних речовин і чудово засвоюється організмом. У Японії немає такого поняття, як "основна страва", тут також відсутнє поняття "узяти добавку". Їстівні морепродукти зазвичай невеликі, тому під час трапези японці з`їдають по декілька невеликих страв.

Соєвий соус, соєва олія, соєвий сир

У традиційній японській кухні дуже поширена соя. Учені провели дослідження, яке дозволило довести, що соя має протиракові властивості й особливо корисна жінкам. Соя є джерелом рослинного білка (у соєвому борошні його більше половини. Соєва олія містить велику кількість корисних елементів, таких як холін, вітаміни групи B і E, різні мінерали і лецитин, необхідний для нормального жирового обміну. Традиційний сніданок в Японії нерідко включає тофу — продукт із соєвого білка, що зовні нагадує сир. Соєві боби також використовуються для приготування в'язкої маси "місо", для якої боби перемелюють і варять, а для бродіння додають дріжджі. Місо використовують як основу для різних супів.

Гілочки і листочки

Японський стіл практично не може обійтися без овочів. Тут — без особливої екзотики: огірки, капуста, ріпа, редиска, картопля, баклажани, морква, салат. Багато страв готуються на риб`ячому жирі або олії. Японці їдять багато фруктів, усіх, які їм вдається вирощувати в своєму не найбільш сприятливому для цього кліматі. Для приготування популярного японського прохолодного напою кору використовують лід і фруктовий сироп. Проте головним напоєм японської кухні є зелений чай без цукру. Заварюється він не так, як звичайний чорний. Якщо його заварити традиційним для чорного чаю способом, зелений чай вийде гірким. Окріп має контактувати з листям зеленого чаю не довше 20 секунд.