Дайош спирт народу!

1684 0

Два спиртові заводи на Рівенщині, які належать державі і, за логікою, повинні давати тій державі прибутки, нині перебувають на межі банкрутства. Прокуратура області перевіряє, чи немає у цій ситуації інтересів третіх осіб, а тривала епопея із створенням об’єднання «Рівнеспирт» свідчить про те, що до державного (тобто народного) спирту зараз нікому діла немає.

Сумну традицію — мати схильність до банкрутства у найприбутковішому бізнесі — розпочав два роки тому Шпанівський завод харчових екстрактів. Зрештою, у листопаді 2004-го Господарський суд Рівенської області таки дійшов до ухвали і призначив арбітражного керуючого заводу. Отож відтоді у Шпанові жодне рішення директора Петра Тиркуса не може бути прийняте без згоди арбітражного керуючого — киянина Валентина Поповича та ради кредиторів. Рівно через два роки (день у день!) — 10 лютого 2006-го той же Господарський суд приймає рішення про початок провадження у справі банкрутства відносно Зірненського спиртзаводу. Таким чином, і зірненський директор Андрій Ілюшкін обмежений у можливості прийняття рішень. Не виглядає фантастичним і варіант, за яким і Зірненський спиртзавод оголосять банкрутом. Тим більше, що, за дивним збігом обставин, інтереси і одного заводу і іншого представляв та представляє у суді один і той же адвокат. Банкрутство — справа неприємна, але щодо рівенських спиртзаводів, то ця справа може стати ще й прибутковою. Для когось. Наприклад, для тих кредиторів, які отримають можливість розпоряджатися майном заводів, приватизація яких обмежена законом. При цьому держава має номінальний вплив на ситуацію: як виявилося, про рішення судів господаря заводів — Мінагрополітики — навіть не повідомляли. Та у бездіяльності наших державних мужів звинувачувати не можна. Бо зробили вони багато корисних, хоча й тільки паперових справ. Наприклад, ще у вересні минулого року наказом по Мінагрополітики було зобов’язано концерн «Укрспирт» створити на базі Зірненського та Шпанівського заводів державне об’єднання «Рівнеспирт», керівником якого призначити Віктора Колесника. Так-так, того самого Колесника — колишнього генерального директора «Рівнеазоту». Сьогодні Віктор Колесник має посаду, печатку, але зарплати ще не отримував, як і не мав ще змоги працювати в кабінеті гендиректора «Рівнеспирту», розташованого у Шпанові. — Нещодавно в обласній прокуратурі мене розпитували про діяльність об’єднання, — повідомив кореспонденту «РВ» Віктор Колесник. — Я й надав усі пояснення. Арбітражний керуючий пан Попович заперечив проти створення об’єднання, тому «Рівнеспирт» так і не створився. Міністр Олександр Баранівський був поінформований про ситуацію і під час свого візиту на Рівенщину ніби домовився про мою зустріч із тодішнім головою облдержадміністрації. Але запрошення від голови я не отримав, зустрічі не відбулося. А задум створити «Рівнеспирт» — хороший. Він повинен принести користь, адже у наших заводів накопичилося багато проблем. Наприклад, за інформацією міністерства, собівартість продукції на Зірненському спиртзаводі найвища серед подібних підприємств по всій Україні. Та й із загрозою банкрутства можна було б впоратися з допомогою об’єднання. Що ж, прихована (через процедуру банкрутства) приватизація спиртзаводів і майже повна втрата державного впливу на цю важливу (хотілося б сказати — прибуткову) галузь на Рівенщині виглядає доволі загрозливою. Остаточно розв’яже проблему, звісно, суд. Але свого слова ще, здається, не сказали і правоохоронці, і представники влади. Та чи не пов’язано пробуксовування «Рівнеспирту» із тим, що при його створенні потрібно провести детальну інвентаризацію усього майна спиртзаводів? Здається, дуже вже багато зацікавлених осіб є у тому, щоб ніхто ніколи так і не дізнався, що ж насправді робиться на тих підприємствах. Надто великі ставки, надто великий виграш «світить» попереду.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також