— Куди поскаржитись на адвоката, який не виправдав надій клієнта, як повернути затрачені на гонорар гроші? — запитують наші читачі. Відповідає на ці запитання член Дисциплінарної палати Рівенської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Олександр Бражніков.
— Поскаржитись на адвоката можна в Дисциплінарну палату Рівенської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, яка працює в офісі 378 на вулиці Петлюри, 14. З початку цього року в області було лише 9 скарг на адвокатів. Інша річ, чи в кожному конкретному випадку є підстави для звернення в дисциплінарний орган. Дисциплінарна палата уповноважена давати оцінку адвокату з погляду дотримання ним вимог закону, присяги та адвокатської етики, а от повернення отриманої ним винагороди перебуває вже поза компетенцією палати. Як і будь-який цивільно-правовий спір, такі питання вирішує суд. Однак переважна більшість заяв і скарг, які надходять на розгляд палати, пов’язані саме з поверненням грошей . — Тож виходить, що винагорода адвоката не залежить від наслідків його роботи? — Усі питання оплати роботи адвоката повинні бути урегульовані угодою. Якщо цим документом передбачено, за певних умов, повернення сплаченого гонорару і з цього приводу виникає спір, то його розв’яже суд. Якщо домовленості не було, і адвокат добросовісно виконував взяті на себе обов’язки, хоча і не досяг бажаного результату, то було б несправедливим позбавляти плати за його працю. Буває, що в ході здійснення дисциплінарних проваджень члени палати з’ясовують, що клієнти платили адвокату саме за обіцяний ним результат розгляду тієї чи іншої справи. Такі обіцянки є грубим порушенням адвокатської етики і можуть потягнути за собою суворі стягнення, аж до анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а змова адвоката з клієнтом щодо впливу на прийняття рішення шляхом підкупу — до кримінальної відповідальності їх обох. — З приводу яких саме порушень доцільно звертатися в Дисциплінарну палату? — Від адвоката вимагається фундаментальне знання чинного законодавства, практики його застосування. Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті забезпечувати високий рівень культури поведінки, при здійсненні своєї професійної діяльності мати пристойний зовнішній вигляд. Довіряючи адвокату свої інтереси, перш за все переконайтеся в тому, що він відповідає цим критеріям. Адвокат не має права пропонувати свої послуги конкретному клієнту ні особисто, ні через посередників, не повинен робити заяв про вірогідність успішного виконання доручень, які можуть викликати безпідставні надії у клієнтів. Якщо адвокат цих вимог не дотримується, це є передвісником майбутніх конфліктів і повинно бути вирішальним у прийнятті рішення про його запрошення до справи. Приймаючи доручення від клієнтів, адвокат повинен кожному з них, незалежно від розміру обумовленого гонорару, приділяти необхідну для його успішного виконання увагу, бути принциповим і наполегливим. Якщо цього адвокат не робить, є підстави скаржитись на нього. — А яких бажань клієнта адвокат може не виконувати? — Адвокат не повинен повідомляти учасникам процесу або свідкам свідомо неправдиву інформацію стосовно фактичних обставин справи, їх правової оцінки, або іншим чином намагатися схилити їх до зміни їх позиції, свідчень, здійснення інших дій, в яких зацікавлений його клієнт. Адвокат повинен уникати позапроцесуального спілкування по справі, що є предметом судового розгляду, з учасниками процесу, які не є його клієнтами, а має здійснювати таке лише у формах, які не суперечать чинному законодавству та правилам адвокатської етики, і лише у випадках, коли це є необхідним для належного виконання доручення. Адвокат повинен уникати спілкування з суддею в будь-яких формах, окрім передбачених законодавством, по суті справи, що розглядається судом, і не повинен спонукати до цього клієнта. — Порушення яких вимог може призвести до дисциплінарної відповідальності адвоката? — Адвокату забороняється, зокрема, спонукати свідків до давання завідомо неправдивих свідчень, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати особисті зв’язки для впливу на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, та ін. Адвокат не повинен намагатися вплинути на рішення (вирок) суду позапроцесуальними засобами; робити свідомо неправдиві заяви стосовно фактичних обставин справи або давати їм свідомо неправильну правову оцінку; подавати суду заздалегідь неправдиві докази або свідомо брати участь в їх формуванні; посилатися в суді на заздалегідь неправдиві або викривлені фактичні обставини, або обставини, що не стосуються предмета спору; або на подані клієнтом докази, стосовно яких йому відомо, що вони є неправдивими; а також на особисту обізнаність з обставинами справи, свою суб’єктивну, не обгрунтовану поданими доказами думку щодо правдивості, порядності та інших особистих якостей учасників процесу, свідків, експертів; а у виступі в судових дебатах — крім того, на обставини, які не були предметом дослідження під час судового розгляду; порушувати порядок у судовому засіданні, допускати сперечання з судом та висловлювання, що принижують честь і гідність. Порушення перелічених заборон є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, що за певних умов може унеможливити його подальшу практику.
