У відчаї звернулась з таким запитанням до редакції мешканка села Кораблище Млинівського району Раїса Слободян: — Я взяла на виховання двох дітей своєї доньки. Вона народила їх, не перебуваючи у шлюбі. Після пологів доньці було погано, у неї виникли проблеми з психікою і вона відмовилася від дітей. Я оформила над дітьми опікунство. На сьогодні їм уже по 18 років. Мої хлопці, Максим і Михайло, — інваліди дитинства ІІ групи через сильний сколіоз.
— Я взяла на виховання двох дітей своєї доньки. Вона народила їх, не перебуваючи у шлюбі. Після пологів доньці було погано, у неї виникли проблеми з психікою і вона відмовилася від дітей. Я оформила над дітьми опікунство. На сьогодні їм уже по 18 років. Мої хлопці, Максим і Михайло, — інваліди дитинства ІІ групи через сильний сколіоз. Трапилося так, що ще три роки тому 31 липня, коли вони сиділи у нашому сільському магазині, до них причепився місцевий хуліган 31-річний Руслан Бондарчук. Він був добряче напідпитку. Зі словами «зараз я турків буду вбивати» ( а у мене зять турок за національністю), він накинувся з кулаками на Михайла, розбив йому щоку. Потім переключився на Максима. Розтягнути їх не було кому. В магазині були тільки діти. Бондарчук збив Максима так, що той знепритомнів. Побачивши, що Максим непритомний, хуліган врешті зупинився. Щоб привести Максима до тями, його змушені були тягнути до місцевого джерела. Михайло розповів про те, що трапилося, моєму чоловіку, і той негайно повіз Максима до лікарні. Через сильні побої й струс мозку, хлопець майже місяць змушений був перебувати на лікарняному ліжку. Звісно, що терпіти такої наруги над своїми дітьми я не могла і звернулася з позовом до суду на Бондарчука. Млинівський районний суд відбувся 4 серпня 2004 року. Він присудив Бондарчуку сплатити на користь моїх дітей три тисячі гривень за завдану моральну шкоду. Втім, досі цих грошей я не можу добитися. Мати Бондарчука сплатила лише 1700 гривень, а решту платити відмовляється. Тим часом Бондарчук зловтішається, що більше і не платитиме, оскільки більша частина суми виплачена, тож ніхто йому нічого зробити не зможе. Я вже була з цього приводу разів з десять у районній Державній виконавчій службі, однак безрезультатно. Звідти мені лише обіцяють приїхати в село поговорити з Бондарчуком, але так ніхто і не поворухнувся це зробити. Тож виходить, що мої діти-сироти не захищені ніяким законом. Як пояснили у Державній виконавчій службі Млинівського району, мати Бондарчука пообіцяла сплатити решту суми потерпілим від кулаків його сина до 1 травня цього року. Адже Бондарчук ніде не працює і не має ніякого доходу, щоб виплатити самостійно. Якщо гроші потерпілим не повернуть до названого терміну, з аукціону буде продана хата Бондарчуків, а виручені за неї кошти підуть на відшкодування моральних збитків. Що стосується затримок із виконанням судового рішення, то, пояснили у ДВС, на його виконання дається півроку, якщо це не пов’язано з реалізацією майна. Якщо ж для виконання рішення суду потрібно реалізовувати майно, як у даному випадку, обмеження термінів не існує. Якщо ж стягувачі не задоволені роботою районного державного судового виконавця, заступник начальника Державної виконавчої служби в Рівенській області Наталія Яцюк порадила звертатися зі скаргою в обласну ДВС. У цьому випадку буде проведена перевірка і якщо факти несумлінного ставлення до своїх обов’язків районним державним судовим виконавцем підтвердяться, до нього будуть застосовані заходи впливу.
