Протягом грудня в Україні очікується 8 магнітних бур. Минулої неділі пережили одну з них. Решта очікуються в такі дні: 11 грудня (з 13.00 до 15.00), 13 грудня (з 16.00 до 18.00 і з 23.00 до 24.00), 14 грудня (з 0.00 до 01.00, з 18.00 до 20.00), 21 грудня (з 05.00 до 11.00), 28 грудня (з 05.00 до 08.00, з 23.00 до 24.00) і 29 грудня (з 0.00 до 02.00).
Магнітна буря — це швидкі й потужні зміни в магнітному полі Землі, що виникають у період підвищеної сонячної активності. Такі зміни не минають непоміченими для людей: під час магнітної бурі порушуються функції серцево-судинної та травної систем, сповільнюються реакції центральної нервової системи, знижується працездатність. Доведено, що перепади атмосферного тиску і температури, спричинені коливанням магнітного поля, негативно впливають на серцево-судинну систему. У метеозалежних людей під час магнітних бур помітні почуття тривоги і туги, психічна напруга, підвищена дратівливість і безсоння. Чимало дітей у такі дні стають агресивними чи вразливими, повільніше виконують шкільні завдання, неуважні на уроках. Найзначніші відхилення у фізіологічному стані настають через 24-48 годин після магнітної бурі. Метеочутливість з віком значно підвищується. Це зумовлено розвитком хронічних захворювань, які істотно знижують пристосувальні можливості організму, що старіє, і адекватність його реакцій на зміни навколишнього середовища. Відповідно, у багатьох людей похилого віку розвиваються різноманітні прояви метеопатичних реакцій, причиною яких можуть бути зміни барометричного тиску, температури і вологості повітря, сильні вітри. Реакції організму на погодні чинники можуть бути загальними і проявлятися відчуттям слабкості, пригніченості, роздратування, безпричинного страху, безсонням. На тлі загальної зміни самопочуття з`являються більш конкретні скарги на біль у суглобах і м`язах, невралгія, головний біль, а також біль у ділянці серця або судинах мозку. У людей старшого віку патологічні погодні реакції зазвичай проявляються порушенням діяльності серцево-судинної системи. У разі артеріальної гіпертензії — це підвищення артеріального тиску аж до появи гіпертонічних кризів, за коронарної недостатності, ішемічної хвороби серця — напади болю в ділянці серця, стенокардія, іноді з розвитком інфаркту міокарда. Для хворих з гіпотонічною хворобою та ішемічною хворобою серця за нормального артеріального тиску несприятливим є зниження атмосферного тиску і підвищенням вологості й температури повітря. При цьому метеопатичні реакції проявляються відчуттям слабкості, сонливістю, ядухою, болем різноманітної локалізації. У хворих на бронхіальну астму, бронхіт, пневмосклероз метеорологічні зміни спричинюють загострення основних симптомів захворювання — кашлю та ядухи. Досить поширеною патологією в осіб похилого віку є зміни опорно-рухового апарату; у разі зміни погодних умов, особливо зниження температури повітря та атмосферного тиску, загострюються характерні для цих хвороб симптоми — невралгія, радикуліт різноманітної локалізації, артралгія, міалгія. Вплив на організм магнітних бур дотепер залишається маловивченим. На думку більшості фахівців, зміна геомагнітного фону впливає на регуляцію тонусу кровоносних судин і непередбачено змінює рівень артеріального тиску. Лікарі попереджають — у період сплеску активності геомагнітного фону треба максимально убезпечити себе. Найнебезпечнішим для людей із хворим серцем вважають ранок. Саме на цей час припадає значна кількість серцевих нападів. Нервова система, що регулює роботу серця, не встигає налаштовуватися на режим «активності». Тому в «критичні» дні не варто стрибати з ліжка, щойно ви прокинулися. Будь-який різкий рух може призвести до того, що мозок виявиться в ситуації гострої нестачі кисню, яка надходить через кров. Це може стати причиною непритомності. Так само поступово потрібно «входити в день». Розподілити денну активність таким чином, щоб максимум її припадав на середину дня, бажано — до обіду. Зранку і ближче до вечора, по можливості, займіться легкою працею, намагайтеся не нервувати. А увечері влаштуйте собі легку прогулянку — незалежно від погоди й утоми. Дехто думає, що бурю, як і грозу, краще пересидіти вдома. Насправді для організму немає різниці — ховаєтеся ви під ліжком чи сидите на лавочці у сквері. На свіжому повітрі дихається легше, не буде задишки. Калорійність їжі в несприятливі дні бажано знизити приблизно на третину (не більше 2000 ккал на день), обмежте жири та вуглеводи. Взагалі у такі дні лікарі рекомендують не переїдати. Надайте перевагу кашам (особливо вівсяній), приготовленим на воді чи на нежирному молоці. Телятина — ліпша за жирну свинину. А ще краще — відварена риба. А завершити цей критичний день добре склянкою кефіру, який допоможе заснути. Тренує захисні сили організму загартовування — обливання холодною водою, контрастний душ, відвідування лазні, сауни. Перед магнітною бурею метеозалежній людині не зашкодить прийняти таблетку аспірину. Він розріджує кров і знімає неприємні хворобливі відчуття. Тим, хто реагує на сонячну активність дратівливістю і головним болем, добре прийняти натуральні заспокійливі засоби — хоча б валеріанку. Людям, що страждають на аритмію, ішемічну хворобу серця, тим, що перенесли інфаркт, інсульт, під час сонячної активності потрібно чітко дотримуватися розпоряджень лікарів і завжди мати при собі ліки. За наявності хронічної хвороби поспостерігайте, в які дні погіршується ваше самопочуття: напередодні, під час чи після магнітних бур, і порадившись з лікарем, прийміть у ці дні додаткові лікарські препарати.
