У 2001 році депутат Верховної Ради Ярослав Сухий став автором законопроекту про державну підтримку вітчизняного літакобудування, згодом запропонував законопроекти про підтримку суднобудування та сільськогосподарського машинобудування. Він вважає, що повинна бути державна підтримка вітчизняного виробника у пріоритетних для економіки України галузях. А також підкреслює, що праця людей людей повинна бути гідно оплачувана: "Дешева робоча сила — одна з головних ознак колоніальної держави. Іншими ознаками є вивезення капіталу та сировини, які переважають над вивезенням торгової продукції. Аби цього не трапилося, ми законодавчими актами намагаємося процес зупинити".
Під час засідання прес-клубу "На власний погляд" Ярослав Сухий нагадав, як наприкінці 90-х років минулого століття було започатковано експеримент у гірничо-металургійній галузі, який звільняв підприємства від низки платежів на обладнання, яке не виробляється в Україні та завозиться з-за кордону. Це дозволило металургам оновити основні фонди та значно збільшити виробництво продукції, нагадав Ярослав Сухий. "Україна залишилася, на щастя, в колі тих шести держав світу, які можуть спроектувати, виробити, від шасі до двигуна, літак. Ми маємо нові унікальні літаки: Ан-140, Ан-148, Ан-158, Ан-74ТК. Нещодавній контракт на 164 мільйони доларів, підписаний з Індією на реконструкцію літака Ан-32, показав, що у нас — величезний потенціал. Разом із тим ми нарвалися на гостру конкурентну боротьбу. З одного боку — Європа, якій дуже нецікаво, щоб військово-транспортна авіація працювала від нас на весь світ, з іншого — брати-росіяни, які також мають певні проблеми. Тому що всі їхні моторобудівні заводи припинили існування, крім тих, які доробляють свій ресурс", — пояснив парламентар. Аби не допустити подальшого падіння обсягів продажу й закупівлі, Верховна Рада України прийняла два нових проекти, сказав народний депутат. "Перший законопроект стосується зняття обмежень по тендерах. Існуюча процедура така, що літак, який виробляється в Україні, повинен отримати довідку, що він може купити двигун тільки в Запоріжжі на підприємстві "Мотор Січ". Тоді як ніхто більше його не виробляє. Справа не в тому, що це — дурниця, а в тому, що ця дурниця коштує великі гроші. За це треба заплатити". Ще один законопроект спрямований на зацікавленість авіакомпаній у придбанні літаків українського виробництва. Ярослав Сухий навів приклад: компанія "Ембрайр", виробник середньомагістральних літаків, надала свої машини українським експлуатантам у лізинг, тобто в розстрочку. "У нас авіакомпанія, щоб купити український літак, повинна взяти кредит, — пояснив депутат. — Найдешевший кредит — це 30 відсотків річних. І їх ще треба заробити. Наприклад, літак Ан-140 коштує приблизно 8 мільйонів доларів. Він узяв кредит, купив цей літак, йому потрібно гроші повернути. Що авіакомпанія може зробити? Піднімати ціну на квиток. Тому ми прийняли закон, за яким експлуатант, який купуватиме український літак, матиме відмінність у кредитній ставці, а держава буде дофінансовувати різницю банкам, які дадуть нормальний кредит". Серед інших галузей, які є пріоритетними для розвитку економіки, депутат назвав суднобудування. Обнадіює і той факт, що зараз Україна налагоджує виготовлення своїх вертольотів. Про те, що міжнародне співробітництво у сфері машинобудування вигідне, свідчить такий факт: лише один контракт з Іраном із закупівлі літака Ан-140 приніс бюджету на початку 2000-х 4,5 мільярда доларів. Ярослав Сухий, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, так прокоментував проект закону про зайнятість населення, прийнятого в першому читанні: "Уявіть собі, ви — роботодавець. У вас є завод чи фабрика. Вам кажуть: створіть нові робочі місця і менше платитимете так званого єдиного соціального внеску. Нормально, прекрасно ніби для роботодавця. А для найманого працівника? Він же менше перерахує до Пенсійного фонду страхових внесків. Це ж ваше майбутнє, це — ваш завтрашній день. Тому це велика проблема, і ми над нею в другому читанні працюватимемо". Водночас депутат відзначив позитивні риси законопроекту: наприклад, можливість для молодих стажуватися на підприємствах без оплати та отримати трудову книжку. Іншим спірним питанням залишається фінансування Фонду соціального страхування на випадок безробіття, який наповнюється внесками працюючих громадян. "Фонд із безробіття хочуть перевести під Кабмін. А хто буде фінансувати? Видаткова частина державного бюджету становить 396 мільярдів гривень. Якби ми не мали фондів соціального страхування, де б ми взяли 264 мільярди на рік? Це — наші пенсії, лікарняні, це регреси покалічених шахтарів. Якщо ці гроші забрати до бюджету, буде те, що ми бачили в 90-х роках, коли шахтарі приїжджали і тарабанили касками, чорнобильці залишалися без грошей, лікарняні і пенсії не виплачувалися. Тому що державний фонд бюджету — велика спокуса, завжди постане питання, куди його спрямувати. Чи на дороги до Євро, чи ще на щось", — зазначив народний депутат. Він додав, що парламентарі домовилися створити робочу групу з роботодавців, профспілок та депутатів, які знаються на соціальній політиці, та доопрацювати законопроект.
