Діагностичний залишиться "супермаркетом"

Рівненський лікувально-діагностичний центр голова обласної ради Михайло Кириллов назвав супермаркетом. Заклад фінансується з обласного бюджету і при цьому з пацієнтів бере так звані благодійні внески. Навіть щоб потрапити на прийом до лікаря, потрібно неодмінно стати благодійником. Облрада вирішила, що такого більше не повинно бути.

Головного лікаря у Рівненський обласний клінічний лікуваль­но-діагностичний центр імені В. Поліщука на минулій сесії облрада не призначила тільки через те, що депутати наполягли — спершу треба визначитися, як заклад працюватиме надалі. Михайло Кириллов зазначив, що заклад або буде отримувати кошти з обласного бюджету і надаватиме послуги безкоштовно, або втратить будь-яку підтримку з бюджету і зароблятиме на себе сам. В області сподіваються, що реформа охорони здоров'я, яка нібито має передбачати платну медицину, дозволить діагностичному працювати без обласних грошей. У Міністерства охорони здоров'я проситимуть, щоб рівненський діагностичний став пілотним проектом реформи. Але запевняють — продавати заклад ніхто не збирається, він залишатиметься власністю обласної ради.

А поки до реформи, діагностичний центр працюватиме, як і раніше. На наступній сесії таки призначать головного лікаря у заклад і додадуть 1,5 млн. грн. на оплату комунальних послуг, бо ж 15 млн. грн., які діагностичний центр отримав у 2013-му, вистачило лише на зарплату. Ці півтора мільйона нібито мають зменшити розмір "благодійних внесків", але забороняти закладу їх брати не будуть. Єдине, що подумають над скороченням штату задля економії. Колишній начальник обласного управління охорони здоров'я та депутат Віталій Бойко вважає, що з діагностичного потрібно звільнити 40% працівників. Бачать депутати й ще одне джерело надходжень — діагностичний здаватиме в оренду приміщення для підприємців, які там поставлять сучасне платне медобладнання, але те, якого немає у самому діагностичному. Є серед депутатів прихильники того, щоб діагностичний центр був безкоштовним, як це задумувалося на початку 90-х, але їхні колеги у депутатській залі просять бути реалістами: фінансування з обласного бюджету не буде, а діагностичний, який проектували як заклад, де буде стояти найсучасніше обладнання, свій унікальний статус і так потрохи втрачає, бо грошей на оснащення нема. Володимир Лепеха, колишній головний лікар діагностичного центру, один із претендентів на керівника закладу знову, його кандидатуру підтримав колектив: — Діагностичних центрів в Україні є два — наш та у Дніпропетровську. У Рівному центр має 24 високоспеціалізованих відділення, 155 кваліфікованих лікарів. Щороку його відвідує 180 тисяч хворих, ми проводимо 600 операцій. Коли я був головним лікарем, 30% обстежень у діагностичному були безкоштовними, ми організовували виїзди в райони, де обстежували дітей. Але з обласного бюджету виділяють таку суму на заклад, якої вистачає лише на зарплату та оплату частини комунальних послуг. Центр за такого фінансування не може відмовитися від благодійних внесків. Як на мене, починати зміни у діагностичному центрі потрібно вже, не чекаючи реформи охорони здоров'я. Він, без сумніву, має залишатися комунальним закладом і обласна рада має фінансувати захищені статті. Потрібно обрахувати, скільки коштує кожна послуга. В діагностичному нині просять оплатити послугу за приблизною до її собівартості ціною. Загалом обходиться у 100-200 грн., але плата не фіксована. А можна визначити, які конкретні послуги будуть платними — це дозволяє постанова Кабміну. Бо, наприклад, затрати на проведення УЗД — мінімальні, воно могло би бути безкоштовним. Вважаю, що для мешканців інших областей послуги закладу повинні бути платними. Окрім того, варто налагодити роботу з профілактичними закладами, щоб знати, які аналізи люди здавали у районах, аби потім повторно не робити їх тут. Це зменшить і навантаження на заклад, і збереже гроші пацієнтів. Звісно, можна розглядати і варіант, щоб перевести заклад на повністю платну основу, але це потрібно добре опрацювати. Юрій Осіпчук, начальник обласного управління охорони здоро­в'я: — Так, у діагностичному центрі, говорімо правду, не благодійні внески, а фіксована плата за послуги. Ми хочемо порахувати, скільки грошей на яку послугу потрібно. Але іншого механізму фінансування, окрім благодійних внесків, я поки що не бачу. Комунальний заклад перетворили на комерційну структуру, бо ж із бюджету ні копійки не давали ні на лабораторії, ні на реактиви, ні на медикаменти чи, тим більше, на нове обладнання. Інша проблема — кошти, які бере заклад із пацієнтів, потрапляють у благодійний фонд, і на його утримання іде 10% від суми. Багато нарікань, що кошти розкрадали. По статтях видатків цього не скажеш. Діагностичний центр закуповував все, що треба. Єдине, можна перевірити, за якими цінами. Кошти можна було б пропускати на казначейський рахунок, а не на рахунок благодійного фонду, але казначейство не повертає потім грошей, як ми знаємо. Як би не реформували заклад, йому потрібен керівник, який би взявся за зміни, тому призначення головного лікаря — обов'язкове. Управління рекомендувало призначити головлікарем Володимира Якимця, який не залежить від старої системи. Ні, вирішили запитати думку колективу. А чи обере колектив, який зазвичай погано реагує на зміни, людину, яку не знає? Нехай мене пробачать медики, але для мене головна думка не колективу, а пацієнтів. У діагностичному працює 470 осіб. Стільки ж щодня там відвідувачів. Коли ви востаннє щось хороше чули від них про цей заклад? Василь Веляник, голова депутатської комісії з питань охорони здоров'я, головний лікар Острозької райлікарні: — Потрібно терміново визначити, як заклад повинен далі працювати. Щоб діагностичний нормально розвивався і надавав послуги безкоштовно, потрібно передбачити у бюджеті близько 40 млн.грн. А можна дозволити закладу заробляти гроші самотужки і лише визначити групу незахищених осіб, які матимуть право на безкоштовне обстеження. На них з обласного бюджету тоді потрібно було б виділяти приблизно 5 млн. грн. tag:діагностичний