Я — донька воїна, загиблого під час Великої Вітчизняної війни. За законодавством нашої держави, статус ветерана війни мають не тільки люди, які воювали, а й інші категорії, зокрема діти переселених в Україну в 1944-1945 роках. А ось про нас, дітей загиблих воїнів, забули. Своє дитинство ми прожили з матерями на копійчану пенсію і тепер, пропрацювавши по 35-40 років, знову повернулися до тієї ж копійчаної пенсії, тільки вже за трудовий стаж.
Я — донька воїна, загиблого під час Великої Вітчизняної війни. За законодавством нашої держави, статус ветерана війни мають не тільки люди, які воювали, а й інші категорії, зокрема діти переселених в Україну в 1944-1945 роках. А ось про нас, дітей загиблих воїнів, забули. Своє дитинство ми прожили з матерями на копійчану пенсію і тепер, пропрацювавши по 35-40 років, знову повернулися до тієї ж копійчаної пенсії, тільки вже за трудовий стаж. Жодних пільг, крім пенсії за загиблих батьків, ми не мали в той час, як діти воїнів, яким пощастило повернутися з війни, проживши з батьками і їх пільгами, і надалі мають право на пільги (я маю на увазі неодружених). Тож прошу відгукнутися тих, в кого, як і в мене, війна забрала батька ( тел. 22-38-33). Нагадаємо про себе державі й вимагатимемо в неї уваги до себе. Наталія Щербина, м.Рівне.
Коментар начальника відділу соціально-побутового обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці міського управління праці та соціального захисту населення Олени Петрик: — Чинність закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» поширюється на сім’ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівнених до них осіб, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов’язків військової служби, а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів. До членів сімей загиблих належать утриманці загиблого чи зниклого безвісти (яким у зв’язку з цим виплачується пенсія), батьки, один з подружжя, який не одружився вдруге (незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні), діти, які не мають (і не мали) своїх сімей, діти, які мають свої сім’ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття, діти, обоє з батьків яких загинули або зникли безвісти. Отже, надання Наталії Щербині статусу права на користування пільгами за загиблого батька можливе лише, якщо вона не мала та не має своєї сім’ї або стала інвалідом до досягнення повноліття.
