«Дивлячись на цю вакханалію, наші теж не ловлять гав...»

1776 0

Ми у соцмережах:

«Дивлячись на цю вакханалію, наші теж не ловлять гав...»

Грандіозний скандал з «передачкою з Іраку» правоохоронні органи коментувати не поспішають. Спроби підняти завісу таємничості над цією непривабливою і, чого приховувати, незрозумілою історією наштовхуються на коректне, але тверде: «Поки продовжується слідство, говорити про будь-що недоречно».

«Зелень» серед ширпотребу Нагадаємо: 10 лютого в Миколаївському міжнародному аеропорту здійснив посадку транспортний літак з тілом полковника 7-ї окремої механізованої бригади Романа Середницького, який раптово помер в Іраку від серцевого нападу. Покійного супроводжували 14 (за іншими даними — 15) військових тієї ж 7-ї омбр. У п’ятьох з них, окрім листів і невеличких передач рідним, митники і прикордонники під час огляду виявили значну суму незадекларованої валюти — 319,5 тисячі доларів США. Гроші були запаковані в декількох коробках серед фотоапаратів, годинників, плеєрів та іншого ширвжитку. Природу появи «зелені» у таких кількостях, так само як і нелегально доставлених у Миколаїв дорогоцінностей, які також знаходилися на борту Іл-76 «Української авіатранспортної компанії», військові пояснити не змогли. Спочатку вони обурювалися, погрожували митниці й іншим над міру ретельним контролерам усілякими неприємностями. Потім, усвідомивши, що погроз не бояться, знітилися, зменшивши запал. От, власне, і вся історія. За минулі вісім днів Служба безпеки, чий Департамент військової контррозвідки розробляв і здійснював цю операцію, не надала ніякої додаткової інформації. Тим самим надавши нам можливість вийти на власні висновки в рамках журналістського розслідування обставин даної НП на основі достовірних, хоча й не підтверджених в офіційному порядку відомостей.

Схема проста і всі задоволені? Головне питання — звідки гроші — на сьогодні залишається відкритим. Те, що це зарплатня за чотири місяці служби в Іраку, нібито передана сім’ям нашими служивими, навіть виходячи із середньої платні (округлено — $800-900) і загальної чисельності (близько 1600 осіб), малоймовірно. У Міністерстві оборони стверджують, що готівкою в бригаді видають дуже мало, так би мовити, на дрібні витрати — куриво в місцевому магазинчику прикупляти, зубну пасту, ну щось ще найнеобхідніше в повсякденному вжитку й побуті. Головна платня переказується на спеціально відкриті в Україні індивідуальні рахунки, як, втім, і зарплатня, що зберігається по головному місцю служби на Батьківщині. Висунемо свою версію: це могли бути гроші, що надійшли в український контингент за роботу з відновлення зруйнованою війною економіки Іраку. Рік тому, під час першого відрядження в Ель-Кут, мені розповідали про практичну допомогу, яка надається військовими ще 5-ї омбр у ремонті шкіл, дитсадків, ліній електропередач, іригаційних систем, дорог, інших життєво важливих для жителів провінції Васіт народногосподарських, соціальних, культурних об’єктів. Вже тоді в штаті бригади активно функціонував відділ військово-цивільної співпраці, у просторіччі іменований відділом взаємодії з місцевою владою. Як вдалося дізнатися в офіцерів цього підрозділу, було розроблено і реалізовано понад 80 соціально значимих проектів приблизно на 2,5 млн. доларів. За три місяці силами наших військових були реконструйовані казарми іракського батальйону територіальної оборони, форти для підрозділів прикордонної поліції, дитячі дошкільні заклади, міське водопостачання, система каналізації в Ель-Куті. Проте в контексті миколаївського інциденту повернутися до теми, мабуть, варто. Тому що й зараз визначеність у механізмі оплати виконаних робіт відсутня. Гроші на них виділяли і продовжують виділяти американці. Але куди вони надходять і як витрачаються — заковика. Ось що на правах анонімності повідав офіцер-миротворець, який повернувся нещодавно додому: — Суми гуляють просто астрономічні, і я, дізнавшись про контрабанду 300 із зайвим тисяч доларів, анітрохи не здивувався, що гроші переганялися в Україну. Наскільки розумію, схема така. Місцева адміністрація просить відновити водопровід або каналізацію. Ви були в провінції й бачили, яка це проблема — сморід від нечистот, яким нікуди подітися, стоїть круглий будинок, питна вода в дефіциті... Оголошується формальний тендер, тому що заздалегідь відомо, кому віддадуть цей проект. Під нього дуже оперативно, протягом трьох-чотирьох днів, виділяють кошти, наприклад, 30-40 тис. доларів. Іракські банки, як правило, старомодні, з огляду на це, гроші надходять готівкою, із запасом, і відразу їх пускають в обіг. Освоюється з цієї суми приблизно третина, ну половина. Об’єкт, де трудяться здебільшого іракці, здається вчасно, наші здійснюють авторський нагляд, контролюючи тільки якість, терміни і виплату зарплатні виконавцям. Куди подінеться «зекономлене», здогадайтеся самі... За словами співрозмовника, суворого обліку витрати виділених коштів як не було, так і немає. Американці дали гроші й бачать вже готовий об’єкт, іракці одержали робочі місця, а хтось із наших зірвав пристойний куш. Звітність як така відсутня. Всі задоволені. — Управлінню 6-ї бригади якось дорікнули, що, мовляв, недостатньо коштів освоюється, і поставили за приклад іспанський миротворчий контингент, який вклав у будівництво невеличкого стадіону не мало не багато півтора мільйона «баксів». Висновки були зроблені негайно — якщо наприкінці 2003-го українці підряджалися всього на 2,5 млн., то перед другою ротацією, декілька місяців тому, обсяги зросли вже до 9 млн. Щось із цієї суми, звичайно, приховувалося, відмивалося і йшло невідомо куди... Зараз важко стверджувати, чи такий простий був механізм «відтоку» залучених коштів. Це з’ясовує слідство. Але цілком виключити його не можна.

Списати і... продати? Днями в Ірак вирушає досвідчений працівник СБУ, якому доручено вивчити й іншу версію — пов’язану з незаконним продажем військової техніки, зброї, боєприпасів і майна нашого контингенту. Їх завезено в провінцію Васіт стільки, якщо доведеться вивозити все це добро назад в Україну, знадобилося б півтора десятка великовантажних Іл-76 і не менше чотирьох-п’яти морських поромів. Знавці підказують свій варіант: щоб позбутися від БТРів, які стали тягарем, військових автомобілів, АКМів, іншого господарства, заповзятливі люди в погонах цілком могли щось списати як таке, що вийшло з ладу або стало непридатним, і продати. Звичайно, ризик нарватися на неприємності досить великий, але ж і гроші чималі самі пливуть у руки. Поки при ротації розкриється нестача або виток, поки знайдуть (та й чи знайдуть) кінці, склад заміниться, люди поїдуть, історію якось замнуть — шукай вітру в полі. Повторюю: це лише версії, й що зі сказаного виявиться правдою, а що припущеннями, покаже розслідування. До речі, порушені не одна, як повідомлялося, а цілих три кримінальні справи. Ми ж всього-на-всього намагаємося докопатися до істини, керуючись винятково суспільною значимістю того, що сталося.

Під прикриттям «Вантажу-200» Важливий нюанс: посвячені в деякі деталі операції товариші висловлюють думку, що казус в аеропорту Миколаєва аж ніяк не єдиний. Інформація про існування контрабандного каналу надходила у військову контррозвідку, чиї представники є в українському контингенті, раніше. Проте в силу об’єктивних і суб’єктивних причин раніше реалізувати її не вдавалося. Говорять, ще велика сума була переправлена з Іраку кілька місяців тому літаком, яким летіла дуже високопоставлена особа. Сигнал про наявність цієї суми на борту прийшов вчасно. Спецслужба разом із прикордонниками і митниками просто зобов’язана була припинити це постачання точно так, як зробила це 10 лютого. Виявилося, побоялися зіпсувати обідню. А раптом інформація не підтвердиться і сановний пасажир такий тарарам підніме, що «винним» доведеться і погонами, і посадою жертвувати? Зробили вигляд, що не помітили. За чутками, у літаку тому везли близько півмільйона доларів... На що розраховували цього разу, переправляючи в Україну майже 320 тисяч «зелених»? Як не блюзнірськи звучить, на гуманність. Везли ж «Вантаж-200», певне, сподіваючись під його прикриттям проскочити митницю без проблем — небіжчика супроводжуємо, а особистого багажу — кіт наплакав, якихось кілька картонних коробок. Не думали, що рейс із самого Ель-Кута «пасе» спецслужба.

«...А звалять все на шістку» Офіцер Генерального штабу ЗСУ, з яким у процесі розслідування довелося спілкуватися стосовно грошей, які недоречно «засвітилися», висловився так: — Цей скандал згасне так само, як затерли інші, не менш гучні, пов’язані з різноманітними зловживаннями в Міноборони. І скільки б комісій не посилали в Ірак, нічого вони не доведуть — ні американці, ні поляки не обтяжують себе якимись документальними підтвердженнями виплат. Дивлячись на цю вакханалію, наші теж не ловлять гав. Але з кимось же треба ділитися. Тому шукають будь-яку лазівку і при найменшій оказії перекидають грошики в Україну. А якщо щось, знайдуть шістку, щоб чужі гріхи повісити... У спецслужбі мені розповіли, що 10 і 11 лютого було багато дзвінків з проханням не роздмухувати скандал: мовляв, ну чого з мухи слона робити, забули хлопці гроші задекларувати, та й усе. Ви уявляєте, що про нас американці тепер подумають? Не можна через якісь дурниці тінь на ввесь контингент кидати. Погортавши блокнот з іракського відрядження, я навмання вибрав домашній телефон нашого миротворця, з яким познайомився на ірано-іракському кордоні. Про інцидент у Миколаєві він чув краєм вуха. Але зреагував на нього цілком несподіваним чином: — Та цим хлопцям, яких в аеропорту затримали, треба пам’ятник поставити — вони ж не з України «бакси» вивозили, а везли в країну. І нехай це контрабанда, вона, так чи інакше, у бюджет надійде. За що ж офіцерів карати? Кримінальної справи, повідомили «Сєгодня» у прес-центрі Служби безпеки, порушені і знаходяться у виробництві слідчого відділу УСБУ в Миколаївській області. Його управління на контакт з журналістами не йде, посилаючись на відсутність санкції зверху і можливість того, що будь-яке необережне слово здатне зашкодити ходу розслідування. Один з підозрюваних нібито навіть обіцяв покінчити з собою. Невже все настільки серйозно? Чи честь мундира для офіцера все ж не порожній звук?

Попросили, він і взяв Зв’язалися ми і з «Українською авіатранспортною компанією» — у публікації «Передачка» з Іраку» говорилося, що 10 тис. доларів перевіряючі знайшли серед речей одного з членів екіпажа. — Це були не його гроші, — сказали в авіакомпанії. — Людину попросили: мовляв, будь другом, провези коробку, в Миколаєві в тебе її заберуть. Він і взяв по простоті душевній. Звичайно, припустив порушення — піди дізнайся, що всередині, адже і зброю могли підсунути, і гранату. Але з члена екіпажа взяли пояснення і відпустили, навіть карного переслідування не порушували. Уроком ця історія, напевно, для багатьох стане. Ну, добре, c грошима, дасть Бог, розберуться. А от вироби з дорогоцінних металів, цікаво дізнатися, звідки на борту взялися і для кого призначалися? Чи дізнаємося? Хотілося б.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також