В обласній дитячій лікарні на одному поверсі два відділення — онкогематологічне та реабілітаційне, де лікують дітей з органічними ураженнями нервової системи. Обидва відділення — замалі. Онкохворим дітям навіть доводиться лежати під крапельницями в коридорах.
В онкогематологічному відділенні обласної дитячої лікарні щодня проходять курс лікування 25-28 дітей. Деяким пацієнтам доводиться пробути у лікарні по кілька місяців, а то й півтора року. Через нестачу місць у палатах, площею 10-12 м2, тісняться по двоє дітей та їхні мами чи батьки. Благодійні організації, які співпрацюють з відділенням, як-от «Скарбниця надії» чи «Серце дітям України», переконують, що у таких умовах діти, які на межі життя та смерті, перебувати не можуть. А тому виступають за те, аби сусіднє відділення реабілітації перевели у Будинок дитини.
Підтримує ідею і головний лікар Віталій Бойко, хоч і визнає, що ідея поки що не на часі:
— Як на мене, оскільки у Будинку дитини будуть створювати центр реабілітації (там є чималі площі, хороші умови), було б логічно наше відділення перенести туди, а онкогематологічне розширити. Але поки що все лише на стадії обговорення, без згоди батьків та колективу ми нічого не робитимемо і про закриття відділення реабілітації чи про скорочення його працівників нині не йдеться.
Щодо онкегематології, то наразі ми думаємо ще й над тим, щоб в одному з більших приміщень, де розташоване інше відділення, зробити ремонт і перемістити туди онкогематологію, а те відділення — на місце онкогематологічного.
Батьки дітей, у яких вади розвитку і які своїх синів та доньок привозять у відділення реабілітації в обласну дитячу лікарню навіть з інших областей, наполягають, якщо відділення закриють, у Будинку дитини не встигнуть створити належних умов. Тим паче, що на вул. Поповича поки що приймають дітей лише до 6 років, а тих, хто старший, планують розпочати реабілітовувати тільки до 2020 року.
Наталія Воробйова, мама хворої дитини:
— Медична реабілітація потребує постійних обстежень та здачі аналізів. У Будинку дитини немає бази для цього. Куди доведеться возити наших дітей? Окрім того, під час реабілітації дитину можуть схопити судоми і її потрібно негайно відправляти у реанімацію. Що буде з нашими дітьми, якщо судоми їх схоплять у Будинку дитини? Не можна руйнувати те, що день за днем будували 12 років, не створивши натомість нічого кращого.
Наталія Глибович, засновниця реабілітаційного відділення в обласній лікарні, зазначає, що реабілітація, яку пропонує Будинок дитини, не є медичною, а соціальною та педагогічною:
— В області — понад 10 тисяч дітей, які потребують реабілітаці. Щороку народжується понад 250 дітей масою до 500 грамів, які також потребують реабілітації і догляду. Та що там, 50-60% новонароджених до року мають пройти курс реабілітації, аби згодом бути здоровими. А наше відділення, яке має тільки двох невропатологів, може приймати не більше 40 діток у день і є єдиним в області, яке надає саме медичну реабілітацію. Роботи вистачить для всіх. Потрібно лише створювати і розширювати базу реабілітації для діток-інвалідів.
До слова, обласний спеціалізований Будинок дитини щодня приймає близько 60 дітей, які потребують реабілітації. Директор закладу Юрій Кожан зазначає, що будинок має потрібне обладнання та спеціалістів, які за допомогою різних методик допомагають дітям з вадами центральної нервової системи та психічного розвитку, з порушенням опорно-рухового апарату, психіки, інтелектуального та мовленнєвого розвитку. Курси реабілітації там безкоштовні.
