Прошу вас допомогти зібрати якомога більше інформації про життя мого дідуся по матері Миколи Кушнєрука (Mikolaj Kusznieruk). Мій дідусь Микола Кушнєрук народився 1 травня 1895 року на Волині, яка тоді належала Польщі. Його батьком і мамою були Афанасій (Afanazy) та Єфимія (Euphemia). Він мав набагато молодших брата Володимира і сестру Елізабет. Усі вони були православної віри.
Прошу вас допомогти зібрати якомога більше інформації про життя мого дідуся по матері Миколи Кушнєрука (Mikolaj Kusznieruk). Мій дідусь Микола Кушнєрук народився 1 травня 1895 року на Волині, яка тоді належала Польщі. Його батьком і мамою були Афанасій (Afanazy) та Єфимія (Euphemia). Він мав набагато молодших брата Володимира і сестру Елізабет. Усі вони були православної віри. В 1915 році дідусь пішов служити в царську російську армію і до 1917 року вже був лейтенантом. Пізніше, в 1920 році, він числився в польській армії в Славуті, Засловіце на Волині, але в той час він був у запасі. В 1939 році наступного дня після нападу Німеччини на Польщу мого дідуся призвали до польського війська на службу. Шостого вересня 1939 року з Бреста дідусь надіслав листа своїй сім’ї, яка на той час проживала у Лунінці на Поліссі. Згодом, після того як у Брест вступила Радянська армія, дідусь надіслав ще одного листа додому — першого січня з поштової скриньки №12 міста Козельськ на Смоленщині в Росії. У листі була вкладка з такою інформацією: ім’я — Кушнєрук, християнське ім’я — Миколай, ім’я батька Афанасій. Армійський корпус №5, взвод №5. І лише через багато років моя мати і я дізналися, що дідуся вбили в лісах на Катуні. Мама купила книжку, написану Здіславом Пешковським (Zdzislaw Peszkowski), під назвою «Мемуари в’язня в Козельську, друге видання, Варшава, польська фундація Катуні, 1993». В книзі містився перелік в’язнів табору Грязовець (Griazovec) у Владімірі в Росії. На сторінці 69 вказувалося: №193, Кушнєрук Миколай, 1895, лейтенант. Пізніше на інтернет-сайті фундації Осродка Карта (Osrodka Karta) з Варшави у Польщі я також знайшов згадку: Кушнєрук Микола Афанасійович, 1895, Грязовець (Griazowiec), №21306. На цьому сайті також вказувалося, що 18 вересня 1941 року Кушнєрук був відправлений з Грязовця у Семипалатинськ у Казахстан. Більше жодної інформації. Можливо, ще живе хтось, кого відправили з моїм дідусем до Семипалатинська, чи є його нащадки? Можливо, чиїсь життєві дороги пересікалися з Миколаєм Кушнєруком в іншому місці. Також хотів би розшукати нащадків брата і сестри мого дідуся. Як нам відомо, Володимир і Елізабет перед другою світовою війною проживали на Західній Україні на Рівенщині. Я усвідомлюю, що минуло 70 років, як моя мама бачила востаннє нашого діда. Але наша сім’я завжди бажала дізнатися про його подальшу долю. Тому будь-яку інформацію для нас ми належно оцінимо.
