Чотири села Дубровицького району — Великі Озера, Шахи, Різки та Великий Черемель — тепер не вважаються, як 17 років до цього, зоною обов’язкового відселення. Із другої зони території, потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС, ці села переведені у третю зону.
— Зона обов’язкового відселення не має жодних перспектив фінансування на розвиток села, — каже начальник обласного управління у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС Сергій Тихончик, — а люди після переведення їх до потерпілих з 3-ї зони не втрачають жодних соціальних пільг. Зараз у Кабміні розробляють програму відродження цих населених пунктів, на яку в бюджеті наступного року мають бути передбачені кошти. Тим часом Дубровицька райдержадміністрація сподівається одержати кошти за програмою розвитку ООН, які мають бути використані на забезпечення мешканців цих сіл чистою водою та на будівництво млина. Адже люди, як і раніше, продовжують брати з криниць воду, хоча вона й визнана непридатною для споживання. До них регулярно заїжджають люди з південних областей України, які обмінюють зерно на поліську картоплю, а тому й млин потрібен. Хоче залучити кошти від програми розвитку ООН і Рокитнівська райдержадміністрація.Вона, як повідомив п.Тихончик, працює в інших напрямах, ніж Дубровицька, оскільки цей район до зони відселення не відноситься. Але оонівських грошей за чорнобильською програмою хочуть ще й Житомирська та Чернігівська області, тому, поки гроші не розподілені, важливо випередити претендентів-конкурентів. Сьогодні у Великих Озерах, Шахах, Різках та Великому Черемелі мешкає 1200 людей, 320 з яких — діти. Свого часу з цих сіл до Млинівського району переселилися близько 40% мешканців, але деякі категорично відмовилися виїжджати і продовжують жити у своїх домівках.
