Минулого тижня в кінопрокат у країнах СНД вийшов фільм Моргана Сперлока «Подвійна порція» (оригінальна назва — Super Size Me). Документальна стрічка розповідає про експеримент, який її автор поставив на собі: протягом місяця він тричі в день харчувався винятково в ресторанах «Макдональдс». Крім цього, режисер і сценарист фільму додержувався ще двох нехитрих правил: пробував кожну страву мережі мінімум один раз і погоджувався на велику порцію (super size) тільки в тому випадку, якщо продавець у ресторані її пропонував. Що з цього вийшло, досить натуралістично показується у фільмі. Лікарі, які стежили за станом здоров’я Сперлока під час експерименту, були дуже здивовані тим, як легко такий тип харчування «справився» зі здоровим організмом. Реакція індустрії харчування себе чекати не змусила.
Фільм Моргана Сперлока трохи нагадує стрічки Майкла Мура, тільки позбавлений фанатизму і набагато живіший через те, що подібна історія може статися з будь-ким, хто регулярно харчується поза домом. Ось коротенько про що він: Сперлок, він же — режисер і сценарист, він же — піддослідний місяць харчується тільки продукцією мережі швидкого харчування «Макдональдс». За змінами, які з ним відбуваються, спостерігають три лікарі, дієтолог і його подруга, до речі, вегетаріанка. Складно сказати, що відчували медики, дивлячись, як людина з власної волі здійснює «самогубство», проте наприкінці фільму виглядали вони досить розгублено. Уявіть: на самому початку перед глядачами — здоровий чоловік, що називається, «кров з молоком». За короткий проміжок часу, в який вклалися тридцять днів «мак-дієти», він перетворюється на справжню руїну — апатична, товста людина, чия печінка, за словами лікарів, «перетворилася на паштет». Втім, його подвигом фільм не обмежується. У ньому зібрана інформація з індустрії харчування — досить красномовна сама по собі. Так, у США, де ожиріння вже стало однією з головних причин смертності й поступається тільки курінню, кількість людей, які страждають надлишковою вагою, з 1980 р. збільшилася вдвічі. 400 тис. осіб щороку вмирають через цю недугу. Так, звичайно, багато хто розуміє, що фаст-фуд не занадто корисний, проте щодня 46 млн. осіб в усьому світі їдять продукцію «Макдональдс». І це — не рахуючи інших мереж, яких теж немало. Цікавий і той факт, що обсяги їжі за минулі роки у фаст-фуді сильно змінилися. Те, що зараз позиціонується як дитяче, наприклад картопля, колись називалося стандартною порцією. Експерти — дієтологи, чиновники міністерства охорони здоров’я США — говорять у фільмі про те, що ожиріння стає епідемією. З такими темпами, якими хвороба поширюється зараз, кожна третя дитина, яка народилася в 2000 р. у США, стане діабетиком. Про дітей мова у фільмі йшла окремо: школи, в яких діти харчуються гамбургерами і газировкою, підлітки на вулицях, які говорять, що «швидка їжа» — це здорово. Скромну альтернативу їм склала школа для «важких» дітей, керівництво якої перевело своїх підопічних на здорове харчування. Але ось у чому парадокс: при всьому цьому діти набагато краще впізнають на картинках Рональда Макдональда, аніж зображення Христа. Середня дитина у США тільки за рік бачить 10 тис. рекламних роликів про їжу. І ось результат: набагато простіше вимовити рекламний слоган гамбургера з «Макдональдс», аніж слова присяги. А що ж самі представники індустрії харчування? Сперлоку не вдалося отримати інтерв’ю в будь-кого з «Макдональдс», інші його співрозмовники багато і зі смаком розмовляли про свободу вибору і розумний підхід до харчування. Лікарі в той же час говорили про звикання до такої їжі й про те, що їсти її можна вкрай рідко. Сам Морган Сперлок за місяць набрав 12 кг. На те, щоб відновити колишню форму, йому знадобилося більше року. Його фільм торік одержав нагороди на фестивалях у Санденсі, Единбурзі, а також приз MTV. Тоді ж «Макдональдс» прийняв рішення про зняття з виробництва подвійних порцій. Одночасно з цим — навесні 2004 р. — Конгрес США прийняв так званий білль про чізбургери, який забороняє порушувати справи стосовно виробників, дистрибуторів, продавців їжі й безалкогольних напоїв на тій підставі, що ці продукти призвели до ожиріння. Люди повинні усвідомлювати, що не мають права звинувачувати будь-кого за наслідки власних вчинків, вирішили політики. Експерти в галузі ресторанного бізнесу визнають, що проблема фаст-фудів не надумана, але нагадують: є медичні дослідження, які підтверджують шкоду від «швидкої їжі», і є дослідження, діаметрально протилежні їм. Але очевидно, що ці компанії будуть змушені вживати якихось заходів. Обновляти меню, додавати в нього більш здорові пропозиції. Однак все впирається в той самий свідомий вибір, який є далеко не у всіх.
