Геннадій Атаманчук: «В університеті Ірина Фаріон «стукала» на студентів»

Сенсаційна новина про те, що "головна антикомуністка" ВО "Свобода" народний депутат Ірина Фаріон приховувала своє перебування у Комуністичній партії, належить рівнянину Геннадію Атаманчуку. Саме він ще два роки тому оприлюднив інформацію про комуністичне минуле "полум'яної революціонерки".

За це Ірина Фаріон обізвала Атаманчука "істотою", яка "тримає на мене образу і знайшла, очевидно, добре проплачений спосіб, аби помститися тупою брехнею". У відповідь колишній "товариш по партії" збирається подати на Фаріон до суду. Геннадій Атаманчук підтвердив це у розмові із кореспондентом "РВ", повідомивши про подробиці "партійного життя" Ірини Фаріон. — Я готую позовну заяву до суду про наклеп та образу честі і гідності. Ірина Фаріон не лише привселюдно мене образила, а й намагалася усіх обдурити. Почнемо з того, що я ніколи не був її викладачем, як вона стверджує. І тому зривати мені пари вона не могла. Предмет, який я викладав у Львівському університеті, Ірина Фаріон вчила на другому курсі. А у той час я на філологічному не мав лекцій. З другокурсниками-філологами я працював вже значно пізніше. Перша моя зустріч із Іриною Фаріон відбулася вже 1984 року, коли студенти з університету поїхали на збирання хмелю у Бродівський район. Я був керівником групи філологів, серед яких була і третьокурсниця Фаріон. А коли вона була на другому курсі, я її взагалі не знав. Працювала вона, як і всі інші студентки, старанно. Пам'ятаю, навіть жартував з ними: назбираєте по три кілограми хмелю, тоді підете на танці. Норму вони виконували. Тоді Фаріон ще не була членом Комуністичної партії.

	Геннадій Атаманчук

У 1983 році я сам вступив у КПРС. Але згодом мене два роки з неї виганяли, давали суворі догани. А під час однієї з моїх поїздок до Польщі друзі мені сказали: "Який же ти комуніст, ти ж соціал-демократ". Я подумав, що й справді так. Приїхав до Львова і перший у регіоні написав заяву про вихід із партії, бо, як тоді написав, партія з лівої стала правою. Вийти із партії тоді було ще складніше, ніж у неї вступити. Слід було пройти через всі райкоми-обкоми. Звісно, можна було цим не займатися, проте мені було цікаво подивитися, як воно все відбуватиметься. Оскільки я був на обліку на філологічному факультеті, то, перш за все, мав пройти через засідання партбюро факультету. Тоді відбулася моя друга зустріч із Іриною Фаріон. Вона була однією із п'яти членів партбюро. Пам'ятаю, як вона почала кричати, що потрібно не задовольнити мою заяву про вихід із партії, а виключити мене з неї. З її слів мені було смішно, бо ж немає різниці, якщо я сам хочу вийти із партії вийти, проте Фаріон і ще одна жінка із партбюро довго наполягали на "виключенні", сперечаючись із трьома чоловіками, членами партбюро. На щастя, чоловіків було більше, тому вони взяли гору. Після цього з Фаріон більше не зустрічався і фактично забув про неї. Згадав під час розмови з друзями два роки тому, коли говорили про "Свободу". Згодом мені зателефонували із київського видання і попросили розповісти про Фаріон. Я погодився. Вважаю, що "Свобода" має мені подякувати за те, що я очищую цю партію від перевертнів. Ірина Фаріон ще за студентства була кар'єристкою. Вона була старостою, і її страшенно не любили, бо, розповідали, вона "стукала" на студентів. Коли дізнався, що вона у "Свободі", мене вразили такі метаморфози, бо ж пригадав, як вона захищала Комуністичну партію на тому засіданні партбюро. Треба, до речі, переглянути виборче законодавство. Якщо не помиляюся, там вказано, що народного депутата, який приховав важливу інформацію, яка могла б вплинути на результати голосування, можна відкликати. Погодьтеся, що якби виборці знали, що Ірина Фаріон була у Комуністичній партії, результати голосування були б іншими. Я ще не вирішив, яку суму вимагатиму за моральну шкоду від Ірини Фаріон. Гроші — не головне. Для мене це питання принципу. Довідка "РВ": Геннадій Атаманчук був в.о. доцента кафедри філософії Львівського університету ім. Івана Франка, викладав у Рівненському інституті слов'янознавства та РДГУ, був деканом Рівненського факультету Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Минулого року п. Атаманчук балотувався у Рівному до Верховної Ради, проте набрав лише 0,27% голосів.