Спека — найактивніший період боротьби з потом і неприємним запахом. Багато хто для цієї мети купує дезодоранти і антиперспіранти. При цьому мало зрозуміти, що відрізняє ці два види, важливо ще знати, як правильно використовувати той і інший.
Дезодорант бореться з мікрофлорою і запахом, а антиперспірант — з потом. Дезодорант за своїми функціями і впливу на шкіру — не те ж саме, що антиперспірант. І це треба враховувати. Дезодорант повинен усувати або маскувати неприємний запах, а антиперспірант — зменшити секрецію потових залоз. Тому дезодоранти практично не здатні закупорювати пори, причому не має значення, в якій формі вони представлені — кульки, стіки або аерозолі. Здатність дезодоранту лежить в іншій площині — «убити» мікрофлору, яка викликає неприємний запах, і надати шкірі приємного аромату. Найчастіше саме на цій якості будується дія, наприклад, дезодоруючих засобів з догляду за ногами (зазвичай у вигляді кремів, хоча багато для цієї мети застосовують і звичайні дезодоранти і антиперспіранти). Для усунення грибків на ногах використовується триклозан, а для усунення запаху — ефірна олія чайного дерева (яке попутно є сильним природним протигрибковим засобом, «асистуючим» триклозану). Дерматологи вважають, що краще користуватися аерозолем, а не кульковим дезодорантом, щоб зменшити контакт зі шкірою. Якщо вранці ви користуєтеся антиперспірантом, то ввечері його обов’язково треба змити. Навіть якщо вам здається, що від засобу «вже нічого не залишилося». Наносити антиперспірант треба тільки на чисту і суху шкіру. Якщо вказано, що засіб «працює» 24 або 48 годин — значить його треба наносити на шкіру один раз за цей час. Більш часте використання викличе великий ступінь закупорювання, що шкірі не сподобається, тому що різко зросте зашлакованість тканин епідермісу. І, звичайно, не можна «мазати» пахви антиперспірантом кожні дві-три години, яка б спека не стояла на вулиці. Якщо шкіра брудна — боротися з потом безглуздо, а ще одна доза «протипотової» хімії може навіть стати причиною подразнення.
