Середньорічна температура в Україні підвищилася на якихось півградуса за п’ятнадцять років — і плодові дерева почали квітнути на півмісяця раніше. Що далі буде з полями і садами планети і як це позначиться на її економіці? Вчені Мічиганського університету залучили колег з Німеччини, Італії, Польщі, Угорщини й України до масштабного дослідження й установили: у нинішньому столітті ряд регіонів світу втратить можливість вирощувати деякі традиційні сільськогосподарські культури. А от нам дістануться прекрасні стартові умови. Глобальне потепління поставить Україну в нові умови. Встигнемо до них підготуватися — зможемо нарешті стати «житницею планети». Забаримося — і навіть себе прогодувати буде непросто.
— Дослідники по-різному оцінюють вплив тих або інших факторів на зміни клімату і відштовхуються від різних прогнозів, — говорить Денис Нізалов, директор з академічних питань Київської школи економіки. — Але в головному їхні висновки збігаються: що б ми не робили, клімат продовжить змінюватися в бік потепління. Причому в одних регіонах це буде відбуватися швидше і жорсткіше, в інших — повільніше і м’якше. В Україні зросте атмосферна вологість і обсяг опадів. Взимку буде ще тепліше, ніж зараз, літо і весна теж потеплішають, але не так значно, а осінь залишиться майже колишньою. Але при цьому, як і в усьому світі, зросте імовірність екстремальних явищ — посух, заморозків, повіней. — Про ананаси і цитрусові просто неба мріяти не варто, — аналізує прийдешні зміни Олександр Ярещенко, завідувач селекційно-технологічного відділу Інституту садівництва НААН. — Але вже до 2030 року літа буде вистачати південним сортам яблук і груш. Для сортів персика, абрикоса і черешні з невисокою зимостійкістю Україна цілком може стати зоною вже не ризикованого, а виправданого землеробства. Застосовуючи оранжереї, ми зможемо одержувати врожай малини і полуниці за місяць до нормального терміну і через місяць після нього. Два врожаї на рік будуть давати огірки, помідори і навіть картопля: саджаємо в березні, збираємо в середині літа, відразу знову саджаємо, і в жовтні — нове збирання. Саме для садових і овочевих культур оптимальні умови, які готує нам майбутнє, хоча і зернові в них почуваються добре. З іншого боку, шкідники вже не будуть вимерзати взимку, зможуть робити кілька репродуктивних циклів за літо, а тепло і вогкість дуже подобаються грибкам і бактеріям. Крім того, через аномально теплі зими багато культур будуть «прокидатися» занадто рано і можуть потрапити під заморозки, а приблизно раз на десятиліття можна чекати надзвичайно сувору зиму.
Вже відбулися зміни клімату й екосистеми України Карпати — ялинові ліси піднялися по схилах гір на 150 метрів за 15-20 років. Закарпаття — навесні і восени повені, влітку — обміління річок через вирубування лісів, які «вбирають» воду. Дельта Дунаю — у грудні зеленіє очерет. Одеська область — помічені шакали. Південніше Кіровограда посилюється літнє підсушування і весняне підтоплення ґрунтів, без іригації це небезпечно десь «пустельністю», десь заболочуванням, десь засолюванням земель через неглибоке залягання солей. Київська область — у водоймах з’явилися безкрилі водомірки з тропіків, зникло 25% видів бабок, що жили тут 100 років тому, з’явилися нові — з Африки, Близького Сходу й Середземномор’я. Житомирська, Київська, Волинська області — пожежі на торфовищах. Сумська область — з’явилася сарана, що пожирає посіви. Харківська область — самовільно розростаються насадження південного оцтового дерева. Донецька і Луганська області — нестача питної води. Донецька, Запорізька і Херсонська області — нашестя отруйних павуків-каракуртів. Херсонська область — з’явилася сарана, що пожирає посіви. Південь України — виявлено південні види комарів, більш «пристосовані» до перенесення малярії. Західний Крим — з’явилася невідома мошка, укус якої викликає алергію. Чорне море — верхній шар води розігрівся, і потоки не піднімають із дна речовини, поживні для фітопланктону, що небезпечно загибеллю всієї риби.
Крім того Погода стала менш передбачуваною: народні прикмети перестали працювати. Так, у 2011 році вже не було водохресних морозів. З 1986-го по 1990 рік в Україні щорічно фіксувалося в середньому 113 випадків стихійних метеорологічних явищ. З 1990-го по 2000-й — уже 443. З 2001-го по 2005-й — 716. По всій країні відзначено посухи. По всій країні клени, липи, каштани, горобина сохнуть від спеки. Восени каштани масово квітнуть. Ясени гинуть від зараження опеньками. По всій країні збільшується чисельність кліщів. Більше стало хворих на кліщовий борреліоз (ураження суглобів, хрящів, шкіри і нервової системи). До 2030 року середньорічна температура в Україні зросте на 0,5-1 градус, до 2065 року — у середньому на 2,5 градуса, а до 2090-му — на 4 градуси.
