За підсумками виборів до Рівенської обласної ради найбільше голосів виборців одержав Блок Юлії Тимошенко. Першим в «обласному» виборчому списку БЮТ значиться Левко Лук’яненко — відомий в Україні політик. Якщо слідувати за логікою формування влади, яку пропонує сама Юлія Тимошенко, першим кандидатом на посаду голови обласної ради є перший номер у списку партії-переможниці. І нехай нікого не дивують не зовсім адекватні заяви Лук’яненка, зроблені в Рівному за кілька днів до виборів. Ну не знає людина нашої області. Був тут пан Левко за все життя, може, кілька разів. Зате Лук’яненко — людина заслужена і популярна серед певної частини виборців. І що з того, що цей політик ніколи в своєму дуже довгому житті нічим серйозним не керував? Головне — він за Юлію Тимошенко! Хіба цього не досить, аби стати нашим обласним головою? Нинішній голова облдержадміністрації теж не мав жодного керівного досвіду, зате був «за Ющенка» і дуже хотів влади. Цього виявилось достатньо для призначення керівником Рівенської області. Кажуть, що Левко Лук’яненко відмовиться від депутатства в нашій області. Хто знає? Добровільно від влади ще не відмовлявся ніхто. Не відмовиться і Лук’яненко. Якщо йому цю владу таки запропонують.
Томенко починає… і виграє? Підлив олії у вогонь інтриги і головний «шоу-мен» Майдану, а пізніше й уряду — Микола Томенко. Хоча й заклався півроку тому пан Микола, що складе депутатські повноваження, якщо тільки БЮТ не виявиться абсолютним переможцем у виборах-2006. Тепер, схоже, про свій заклад він забув, а приїхавши до Рівного у вівторок, вкотре спробував свої сили у політичному прогнозуванні. Отже, на думку пана Миколи, партії та блоки, які перемогли на виборах, мають домовитися з «братніми» політичними силами і спільно вирішувати усі кадрові питання. «В тих областях, де ми перемогли, зокрема в Рівенській області, ми законно претендуємо на посаду голови обласної ради», — заявив Томенко під час прес-конференції. Коментуючи підписання Меморандуму про співпрацю між обласними лідерами СПУ, БЮТ та «Нашої України», віце-прем’єр часів урядування Юлії Тимошенко також відзначив: «Якщо такої ж угоди буде досягнуто в Києві, ми зможемо домовлятися всередині політичних сил на умовах: ми маємо уряд, який очолює Юлія Тимошенко, тоді ми готові розглядати, що голова ОДА представляє БЮТ, а голова облради — «Нашу Україну». Тобто або так, або інакше, а за словами Миколи Томенка виходить, що й голова ОДА, й голова облради на Рівенщині повинні працювати під біло-червоними прапорами БЮТ. Відповідно, кому ж як не Левку Лук’яненку — першому у виборчому списку блоку-переможця на Рівенщині — очолити представницьку владу?
Облрада — не піаніно! Про логічне право переможців визначати керівника говорить і нинішній, а за декілька тижнів — вже колишній голова облради Роман Василишин, фракція «Відродження» якого разом з ним має аж три депутатських мандати: — Новий голова буде запропонований або БЮТом, або «Нашою Україною». За умови, якщо ці дві сили між собою домовляться і до них приєднаються соціалісти — це 56 депутатів, тобто більш ніж достатньо для будь-якого рішення. Що стосується малих фракцій — блоку Костенка, блоку Литвина, Партії регіонів та «Відродження», то вони собі вирішать, чи йти в опозицію, чи приєднуватися до створеної більшості. Але обласна рада як піаніно не грає. Тобто кожен депутат буде голосувати так, як вважатиме за потрібне, усіх тиснути кнопки не примусиш. Публічне підписання Меморандуму про політичну співпрацю у понеділок рівенською трійкою представників «Нашої України», БЮТ та соціалістів повинно було продемонструвати існування більшості в окремо взятій області. Завданням цього документа його підписанти, «виходячи з погіршення соціально-економічного стану населення Рівенщини внаслідок непрофесійності дій керівництва облдержадміністрації», ставлять, окрім утворень більшостей в районних та міських радах, ще й узгодження кадрових призначень. Першим випробуванням на міцність новоствореної коаліції стане обрання голови облради. Але, що найцікавіше, жоден з підписантів — ні «нашоукраїнець» Віктор Матчук, ні БЮТівець Юрій Прокопчук, ні соціаліст Леонтій Самчук про того, хто стане головою від коаліції, так і не сказали. Залишили можливість для маневру. При цьому запевняли журналістів, що у кожної з представлених сил є гідні люди, які здатні зайняти найважливіші посади. Щодо «Нашої України» обережність зрозуміла — ще перед виборами обласна конференція Блоку заявила про підтримку кандидатури Віктора Матчука на посаду голови облради. Щодо соціалістів — теж. Адже в їхньому списку до облради є міністр внутрішніх справ Юрій Луценко — політик, який при бажанні не тільки обласну раду може очолити. Дали б тільки можливість. І заяви пана Луценка про відмову від депутатських мандатів (мовляв, чесному міністру не потрібно ховатися за депутатську недоторканність) разом із зникненням тієї самої депутатської недоторканності стали неактуальними. Зрештою, при певній хиткості депутатського корпусу навіть п’ять депутатів-соціалістів можуть забезпечити стабільну більшість в обласній раді.
Всю владу — радам Зрозуміло, що не має права відставати і БЮТ. Ось і Юрій Прокопчук, ще до прогнозу Миколи Томенка, сказав, що у них є достойні кандидатури. Щодо стійкості своїх одноблокових депутатів він переконаний, адже, за словами Прокопчука, партійна дисципліна, запроваджена Юлією Тимошенко, є досить жорсткою і дієвою, а люди, обрані в обласну раду від БЮТ — всі як на підбір — чесні й відповідальні. При цьому трійка зійшлася в одному: владу потрібно брати всю. Навіть якщо конституційна реформа не перетворить обласні адміністрації у громадські приймальні Президента, віддавши всю владу радам, як каже соціаліст Леонтій Самчук, «в обласної ради є достатньо повноважень, щоб впливати на виконавчу владу, тільки раніше ці важелі не завжди використовувалися». Та й часу в політичних союзників немає. Чекати анонсованого прем’єром Єхануровим «розбору польотів» на засіданні Кабміну 28 квітня, за результатами якого багато голів облдержадміністрацій полетять з посад, Віктор Матчук не хоче. «Буде правильніше, якщо голову облдержадміністрації ми змістимо не в Києві, а в Рівному, в сесійній залі», — говорить він. І, напевне, знає, що каже. Бо чи не станеться так, що вже у травні Єхануров не буде прем’єром? А про сентиментальне ставлення української «залізної леді» до «дрібних пустощів» та недоліків Василя Червонія вже давно відомо. Хіба що сивочолий пан Левко має заслуг більше…
