Гроші на яму

3064 0

Ми у соцмережах:

Гроші на яму

Днями ми дізналися про спосіб трохи «потрусити» бюджет Рівного — отримати гроші «на розкопки» палацу князів Любомирських, який був повністю знищений шістдесят років тому.

Максименко

Тарас Максименко, ініціатор проекту
Авторів цього «проекту» аж ніяк не бентежить той факт, що місце, де стояв палац, вже двічі розкопували. І не вручну, а екскаваторами. Спочатку у п'ятдесяті — під час влаштування на місці замку спортивних майданчиків, потім наприкінці шістдесятих — коли впорядковували територію під час будівництва стадіону «Авангард». Нині там можна відкопати хіба що шматки будівельного сміття чи залишки каналізації від закинутих туалетів. Щоб цього не знати, треба бути або невігласами, або спритними махінаторами, які знають згадані чотириста способів поживитися за рахунок міського бюджету. До якої категорії віднести тих, хто ініціює недешеві «розкопки», вирішуйте самі.
Микола НЕСЕНЮК.
У понеділок рівненські чиновники презентували проект пошуку залишків замку Любомирських, повідомивши, що планують фінансувати його з місцевого бюджету і за рахунок фондів, громадських організацій та інвесторів. До речі, 45 соток ділянки, яку хочуть досліджувати археологи, ще у 2007 році міська рада віддала в оренду на 50 років ТзОВ "Ізотерм-С". Співзасновник цього товариства, колишній секретар Рівненської міськради Юрій Торгун, теж мав плани щодо палацу Любомирських — приблизно на тому місці, де зараз занедбаний туалет, він нібито збирався збудувати копію замкової споруди.

Коментарі

Тарас Максименко, начальник міського управління культури і туризму, ініціатор проекту: — Відомості про замок Любомирських збирали по крупинках — в архівах Рівного, Житомира, Волині, зверталися до силових структур, бо після війни замок був підірваний не без участі спецслужб радянської доби. В архівах місцевого СБУ не знайшли нічого, але неофіційно нам порадили шукати інформацію у Санкт-Петербурзі та у Кракові. Перед тим як розробляти програму, багато працювали з істориками, краєзнавцями, археологами, шукали очевидців, які ще бачили замок після війни. Територія замку займала близько півтора гектара. Та спершу рештки будівлі шукатимуть на ділянці 100х100 метрів. Перший етап — це георадарні дослідження: прилад може "побачити" аномалії в ґрунті на глибині до семи метрів. Є надія, що під час руйнування замку міг вціліти один з підвалів, і нині він — під шаром землі. Якщо знайдемо якийсь фрагмент будівлі, то буде археологічна експертиза, почнуться розкопки — копатимуть шурфи до 1,4-2 метрів. Далі потрібно буде присвоїти Рівненському замку статус пам'ятки культурної спадщини місцевого або й національного значення, він має отримати паспорт та всю облікову документацію. Тоді вже можна буде говорити про консервування об'єкта під оргскло, обладнання постійної оглядової експозиції — щось подібне можна побачити у Луцькому замку, де таким чином законсервували розкопки церкви Іоанна Богослова. І вже зовсім фантастичний план — голографічні зображення замку та побуту його мешканців, які могли би побачити туристи під час прогулянки у тому місці. Все сприятиме надходженню коштів від туристів до міського бюджету, активному науковому та культурному життю міста. палац любомирських (1) Богдан Прищепа, доцент кафедри історії України РДГУ, заступник директора ДП "Рівненська старовина" державного підприємства науково-дослідного центру "Охоронна археологічна служба України" Інституту НАН України: — Ми не знаємо, що там знайдемо — можливо, лише сміття, що залишилося від палацу. Але може й пощастити натрапити на вцілілі рештки. Це справді унікальна ділянка, бо її ще ніхто не досліджував. Рівненський замок розбудовувався у XV-XVІ століттях на окремому підвищенні, оточеному заболоченою заплавою Усті. Згодом для посилення його оборони влаштували великий став, і замкова територія перетворилася на острів. Перший детальний опис Рівненського замку датується 1620 роком — у інвентарі спадщини князя Олександра Острозького. Там були земляні вали, дерев'яні вежі. У XVIII столітті замок втратив своє оборонне значення і було збудовано палац власників міста — князів Любомирських. З середини ХІХ століття власники переїхали у інше помешкання, а палац передали Рівненській гімназії. У 1950-х будівлю було розібрано... За результатами археологічної експертизи можна визначити, чи є підстави розглядати територію як пам'ятку археології, чи будуть результативними роботи з відкриття решток палацу Любомирських для музеїфікації та реконструкції будівлі. Олександр Булига, директор обласного краєзнавчого музею: — Деякі рівняни ще пам'ятають руїни замку, бо в дитинстві бігали туди, а молодь призначала біля нього побачення. Скажімо, коли у 1992-му донька відомого художника Надія Косміаді приїхала в Рівне після багатьох років життя за кордоном, то найперше попросила таксиста відвезти її до замку — вона сподівалася, що той досі стоїть. Відродження цієї території матиме велике значення для міста. Поки що у Рівному маємо дві пам'ятки національного значення — Свято-Успенська церква та будівля Рівненської гімназії. Сподіваюся, що палац Любомирських зможе стати третьою. Галина Кульчинська, заступник міського голови Рівного: — Це могло б стати "родзинкою" нашого міста. Постановою Кабміну Рівне внесено до Переліку історичних міст України, тому відродження пам'яток культурної спадщини для нас особливо актуальне. Вся програма розрахована на три роки — з 2016-го по 2018. На проведення робіт у поточному році потрібно близько 400 тисяч гривень. Тепер справа за депутатами міської ради — чи підтримають вони цю програму і виділять на неї кошти. Що стосується земель, які юридична особа взяла у міста в оренду на 49 чи то 50 років, то однією з умов було саме відродження палацу Любомирських. Ми не знаємо, через які причини ці роботи не ведуться. Але ми діємо у правовому руслі й маємо повне право проводити на тій ділянці георадарні дослідження — товариство буде про них поінформовано. Юрій Торгун, співзасновник ТзОВ "Ізотерм-С": — Я не проти досліджень і розкопок замку, я — тільки "за"! Не розумію лише, чому мене не запросили на презентацію цієї програми? Адже мій телефон в організаторів є. Так, минуло уже кілька років відтоді, як товариство отримало цю ділянку в оренду. Але відновити палац Любомирських поки не вдалося через несприятливу економічну ситуацію в країні — ми до неї довго пристосовувалися... Тому запевняю, що від своїх намірів не відмовляємося, проект є, палац зведемо! Думаю, вже за два роки розпочнемо роботи. До речі, весь цей час ми справно вносимо місту орендну плату за цю землю — точної суми не пригадаю (7 тис. грн. щомісяця. — Авт.), але вже з півмільйона гривень за цей час набігло.
Записала Олена РАКС.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також