Вас ніколи про це не запитували? Напевне, ви просто не користуєтесь громадським транспортом або не є «пільговиком». Бо, судячи з редакційної пошти після публікації в «РВ» за №80 від 26 жовтня статті «Пенсіонерів б’ють…», таке зневажливе ставлення до «пільговиків» спостерігається дуже часто. Ось, для прикладу, витяг з листа рівнянки Любові Малахової:
«На колишній зупинці «Горинь» у напрямку центру, якщо автобуса чекає кілька пенсіонерів, водій проїжджає, переважно не зупиняючись, щоб не набирати «сміття», «гною», «трупів». Це так «величають» вони нас в очі. Дехто ще й регоче і робить ручкою «па-па». І так проїжджає кілька автобусів, на яких наклеєні біля дверей таблички з переліком пільгових категорій. А вже так звані платні автобуси зупиняються. На цьому ж сьомому маршруті (ще весною це трапилось) я, виходячи з автобуса, показала водію посвідчення зі штампом «діти війни». Водій у відповідь мені аж прошипів: «І коли ви вже виздихаєте? Доки ж це сміття возити?». Зійшла я мовчки, не стала з’ясовувати з водієм стосунки, бо боялась розплакатися… Коли, нарешті, міська влада наведе порядок на громадському транспорті?». Ще одна читачка нашої газети — Людмила Сокаль, стикнувшись із хамським ставленням водіїв, вирішила з ними боротися з допомогою закону і звернень до органів влади. Що з цього вийшло — пані Людмила пише у листі до редакції: «Я звернулась із заявою до начальника міського управління транспорту і зв’язку Василя Сливки, в якій вказувала, що перевізники приватних автобусів відмовляються перевозити безплатно пільгові категорії громадян, хоча згідно з законами зобов’язані це робити. У своїй відповіді пан Сливка вказав, що відмова в перевезенні є законною, оскільки збитки від перевезення пільговиків відшкодовуються лише окремим юридичним особам. Але ж саме пан Сливка стверджує своїм підписом результати конкурсу, який визначає перевізника на маршруті. І однією з обов’язкових умов конкурсу є згода перевезення пільговиків. Тому я звернулася із скаргою на пана Сливку до міського голови Рівного Віктора Чайки. І цього разу (а це вже втретє) відповів мені не пан Чайка, а... той, на кого я скаржилася, тобто пан Сливка. Обурив мене і зміст відповіді — начальник управління розповідає мені, що перевізники прагнуть отримати прибуток, але, перевозячи пільговиків, вони матимуть збиток. Хочеться мені запитати: якщо немає прибутку, то, виходить, про закони можна забути? Тому водії й далі безкарно ламають руки і ноги «безплатним» пасажирам. Безкарність породжує вседозволеність. До тих пір, поки наша влада буде захищати порушників законів, до тих пір нас будуть калічити». І все ж ця рівнянка зуміла через суд захистити своє право на пільговий проїзд. Щоправда, їздити всюди з рішенням суду — не дуже зручно, та й допоміг пані Людмили син, начальник юридичного відділу облдержадміністрації Володимир Сокаль. А що не в кожного пасажира є такий юридичний порадник і помічник, то ми попросили Володимира Сокаля розповісти хоча б про основні правила «правового самозахисту» пільговика у громадському транспорті: — Насамперед запишіть час, місце, зупинку, державний номер транспортного засобу, прізвище водія, який відмовляє вам у праві пільгового проїзду. Дуже добре мати свідків, їхні адреси чи хоча б телефони. Але, звісно, з огляду на описані події, краще не доводьте до конфлікту, побережіть здоров’я. Якщо вас змусили платити — платіть, але обов’язково вимагайте від водія квиток. Вимагайте, щоб водій на квитку поставив свій підпис — тоді буде легше у суді довести, що це саме той водій видав вам квиток і порушив закон. Відразу ж напишіть звернення до управління транспорту і зв’язку, а краще — відразу подавайте позов до суду. Дієвим є також і звернення до прокурора. Прокуратура, до речі, повинна відреагувати на всілякі відписки з управління, притягнути до відповідальності і посадову особу, в даному випадку — міського голову — за те, що дозволяє відповідати на скарги тій особі, на яку скаржаться.
