В той час, коли чи не кожен квадратний метр центральної частини міста зростає в ціні, коли заповзятливі підприємці перетворюють однокімнатні квартири у супермаркети, а двокімнатні у кафе-бари, коли сотні грошовитих людей мріють про власний особняк у центрі Рівного, історичну частину міста продовжують «прикрашати» руїни будинків, перетворені волоцюгами на свої «резиденції» з усіма похідними від цього наслідками.
Цього літа в такому будинку на вул. Шевченка, 105 знайшли два трупи бомжів. Спочатку чоловіка, потім жінки. Міліція виносила знахідки на очах учнів міського колегіуму, який колись був просто школою №21, значно збагативши цим світогляд дітей, які знаходилися на той час поруч. З того часу нічого не змінилося. Будинок без господаря продовжує бути місцем зібрання підозрілих компаній. Влада безсила — у розвалюхи є власники, рівняни Юрій Баранчук та Світлана Кириліна, яким дісталися у спадок дві половини колишнього будинку. Вже котрий рік влада умовляє власників продати будинок на вул. Шевченка, 105. Особливо пікантним становище виглядає з огляду на те, що спірний будинок будинком є лише за документами. Ні Баранчуку, ні Кириліній справа, як кажуть, «не пече». Жити в успадкованому приміщенні вони не збираються, ремонтувати чи впорядковувати — теж. Чому б не покомизитися, вимагаючи максимуму? Скоріше за все, власники бомжатника самі не знають, чого вони хочуть, відчайдушно боячись продешевити. І гроші їм влада пропонувала — шість тисяч доларів. Не захотіли. Захотіли дві однокімнатні квартири, що, на думку влади, задорого. Юрій та Світлана погодились на рівноцінну земельну ділянку в центрі Рівного, які теж ніхто роздавати не збирається. Звісно, землю під руїнами колишнього будинку можна було б вигідно продати. Але тільки разом із дозволом на будівництво чогось більшого, ніж попередня споруда. Дозволу на це немає, тому очікуваний прибуток не йде до рук спадкоємців. Їм поспішати нема куди. Навіть якщо бомжі остаточно спалять хату, принагідно зарізавши там з десяток невинних жертв, нічого юридично не зміниться. У влади є простий вихід — знести будівлю, що перебуває в антисанітарному стані, продовжуючи судову тяжбу з її власниками. Інакше сусідство підозрілих руїн із навчальним закладом і житловими будинками може принести непередбачувані наслідки. І навіть храм Божий, розташований за кілька десятків метрів, не допоможе.
