Із смітника — до президії

Олександр Данильчук, перший заступник голови Рівненської обласної ради, став першим серед місцевих політиків, підданим так званій народній люстрації — із сесійної зали його винесли і посадили до сміттєвого бака. Відсидівши у купі сміття декілька хвилин, кандидат до Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка повернувся до сесійної зали і зайняв своє місце у президії. Ми запитали у пана Данильчука, як він сприйняв подібні дії стосовно себе. Бо судячи з розвитку подій, він не останній, хто має шанс понюхати сміття перед сесією.

Олександр Данильчук, перший заступник голови облради:

— Тих, хто вирішив саме мене викинути у смітник, замовили та проплатили мої конкуренти на цих виборах. Ті, хто ніс мене до сміттєвого контейнера, не з УНСО — їх вигнали з цієї організації. Очевидно, це замовив БЮТ. Думаю, і Кириллов у цьому замішаний, бо коли мене вкидали у смітник, поруч у натовпі було багато людей, близьких до нього, його помічників. До суду на тих, хто мене кидав у смітник, не подаватиму. Хіба що на Щирука, начальника обласної міліції. Він все робив, аби на сесії був хаос. Та що можна говорити, коли він, прийшовши на сесію, цілувався з тими, хто винний у тому, що я опинився у сміттєвому контейнері! Писатиму звернення до Генпрокуратури та МВС щодо бездіяльності Щирука. А з тими, хто мене кидав у сміттєвий бак, нехай міліція розбирається — вона там була і все бачила. Днями їздив до Києва, зустрічався з колегами з Блоку Петра Порошенка. Отримав посвідчення кандидата у народні депутати. У партії цей випадок зі мною називають не інакше як замовним: проти мене або й проти усього Блоку Петра Порошенка, аби таким чином нас очорнити. Проте, як сказав Петро Порошенко, ми — партія миру, нас обливають брудом, проте ми продовжуємо боротися. Виправдовуватися чи доводити, що я — не "регіонал", не буду. Я взагалі жодного стосунку до Партії регіонів не мав і при тій владі не працював! Нормальні люди самі розберуться, хто "регіонал", а хто ні. Після того, як мене кинули у смітник, отримав чимало дзвінків від різних людей, зокрема, і колишніх членів Партії регіонів в обласній раді. Всі підтримували і казали, що ми ж бійці: впав — потрібно підвестися і йти далі.

Ось що сказали з цього приводу ті, кого Олександр Данильчук звинуватив у п'яти хвилинах своєї ганьби. Олександр Пантюхов, заступник голови міської організації УНСО:

— Олександра Данильчука було за що відправити у сміттєвий контейнер. Таким людям, як Олександр Данильчук, у політиці не місце. 24 лютого він підтримав депутатську групу "Європейський вибір", яку створював Берташ, тобто після розстрілу людей на Майдані підтримав Януковича. А скільки у нього було п'яних дебошів, бійок... У першу чергу на смітнику мали б опинитися Берташ, Кічатий та Юхименко, але вони сесії обласної ради ігнорують. Це справа міліції — заводити кримінальні провадження. Ми на це не реагуватимемо, хіба що правоохоронці чинитимуть на нас незаконний тиск.

Микола Кучерук, народний депутат, очільник обласної організації "Батьківщини":

— Люстрацію "по-народному" фракція "Батьківщина" не підтримує, хоча визнає, що люди мають право на протест. Усі, хто був у сесійній залі, чули, як громадські активісти кричали й таке: "Кучерука — на смітник!". Тож звинувачувати "Батьківщину", що це вона замовила цю акцію, у пана Данильчука немає підстав. Ми за конструктивний діалог. Проте ця акція була вигідна тим, хто хотів, щоб депутати розійшлися і не проголосували за пропозицію фракції "Батьківщина" висловити недовіру керівництву обласної ради. Впевнений, що за безладом стоїть людина, яка не проголосувала за те, щоб внести це питання у порядок денний. Данильчук і Павлюк проголосували, а Кириллов — ні. Лише йому одному було вигідно те, що відбувалося на сесії.

Михайло Кириллов, голова обласної ради:

— Звинувачення у мій бік безпідставні. Подібні акції, в першу чергу, — це дискредитація обласної ради. Мені вони невигідні, бо я прагну, аби обласна рада, яка раніше була як відділ облдержадміністрації, вийшла на нові позиції, досягла нового рівня довіри. А та ситуація, що сталася в обласній раді, суперечить поглядам, яких я завжди дотримувався. Якщо висувати звинувачення, то повинні бути конкретні аргументи. А все це — політичні ігри, в які я не граю. Я нікуди не балотуюся, тому мені найменше це цікаво. З УНСО у мене відносини такі ж, як і з багатьма іншими організаціями, які були на Майдані, які є у Рівному. Як на мене, акція з викидання у смітник — з ініціативи людей, які багато чим не задоволені. Це ж по всій Україні відбувається. Радикалізується суспільство, люди налаштовані агресивно. Ніхто за ці акції не був притягнутий до відповідальності, тому така ж відбулася у Рівному. Чому постраждав саме Олександр Данильчук — це запитання не до мене. Мені потрібно, аби в сесійному залі був порядок, тому я буду думати, як це можна зробити.

Що буде далі? Чи ходитимуть на засідання обласної ради депутати, які ризикують услід за Олександром Данильчуком ознайомитися з комфортом сміттєвих контейнерів? Чи тепер кожна депутатська група приводитиме на сесію дужих хлопців у камуфляжах та балаклавах? Чи вплине це все на результати виборів, після яких окремі "люстровані" політики можуть стати депутатами Верховної Ради? Досвід показує, що навіть звання народного депутата часом не допомагає уникнути смітника. А смітник, у свою чергу, не заважає повернутись до президії. tag:Данильчук