Близько 20 приватних підприємств та підприємців, що займаються переробкою каменю у Костопільському районі на території Головинської сільради, скаржаться на те, нібито у них періодично вимагають гроші працівники прокуратури та контролюючих органів.
Зі слів голови Рівненської обласної організації роботодавців підприємств гірничодобувної галузі «Надра Рівненщини» Леонтія Вдовиченка, до нього зверталися підприємці з приводу того, що прокурорські працівники приїздили в нетверезому стані, показували свої посвідчення і починали незрозумілу перевірку, а після її закінчення буцімто вимагали грошей. Якщо підприємець відмовлявся дати названу суму, відбувався торг і суму зменшували у 2-5 разів. Підприємці звернулися до Костопільської райради, районної адміністрації, до місцевих політиків. Врешті-решт хтось із тієї групи «хвацьких» молодиків нібито звільнився «за власним бажанням». Але його звільнення на ситуацію не вплинуло: коли наближаються свята, на двері хоч замок вішай від таких «гостей». Голова товариства «Тома» Жорж Фратчак, громадянин Німеччини, каже, що доводилося домовлятися зі своїми працівниками, щоб заходили іншими дверима і працювали тільки вночі. Лише в січні, після того як п.Вдовиченко звернувся з листом до голів облдержадміністрації та Костопільської райради, а також до прокурора області, настало тимчасове затишшя — перевірки та розмови про гроші на якийсь час припинилися. — З мене, як з німця, завжди вимагають більше, ніж з інших, — каже п.Фратчак. — Іноді я відмовляюся давати гроші, кажу, що не маю, мені не вірять і наступного ж дня насилають перевірки з усіх контролюючих органів. І замок на двері вішали, опломбовували, штрафували, вимагали усунути порушення негайно і не давали терміну на усунення. Так сталося, приміром, 5 грудня. Як розповів рівненський міжрайонний природоохоронний прокурор Василь Ткачук, територіальне управління Держгірпромнагляду 5 грудня справді розпорядилося призупинити діяльність підприємства. Він показав акт перевірки, в якому зафіксовано 24 пункти порушень. Того ж дня «Тому» перевіряла земельна інспекція і дійшла висновку, що товариство самовільно зайняло земельну ділянку й використовує її не за цільовим призначенням. До цих організацій приєдналися ще санстанція та пожежники, вони поставили на двері пломбу і прозвітували природоохоронній прокуратурі про виявлені порушення. Василь Ткачук розповів, що природоохоронна прокуратура має право доручати підконтрольним органам — санстанції, земельній, насіннєвій, екологічній та ветеринарній інспекціям та іншим перевіряти підприємства, на яких запідозрили порушення. Цього разу формальним приводом став лист заступника п.Ткачука до нього про те, що із Головинської сільради нібито хтось подзвонив і повідомив, що «Тома» не пускає до себе ніякі перевірки. — Тепер Жорж обурюється, що він кільканадцять років веде в Головині бізнес і ніхто у нього протягом 10 років не вимагав ніяких документів, — зауважив п. Ткачук і показав ксерокопії чеків з оплатою відшкодування «завданих збитків» за деякими пунктами перевірок, суми відшкодувань становлять 200-300 гривень. Чому ж ці підприємці продовжують «завдавати збитків», куди всі ці роки дивилася природоохоронна прокуратура та підконтрольні їй органи? — Підприємці не проти оформлення усіх документів, як належить, — коментує п.Вдовиченко, — але усім цим органам із зрозумілих причин невигідно, щоб ми усунули порушення. Не всі наші підприємці мають документи на приміщення, які орендують, оскільки їх колись збудував колгосп і жодних документів про це будівництво немає, вони або знищені, або їх ніколи не існувало. Нотаріус для узаконення права власності вимагає первинні документи на будівлю, суд — договір купівлі-продажу, який не дає права власності, оскільки немає первинних документів. Земельні ділянки ми орендуємо у колишнього колгоспу — СВК «Маяк» і сплачуємо йому за оренду. Але земельна інспекція радить скористатися цим договором за іншим призначенням, адже СВК ці землі теж орендує у сільради і здає нам вже у суборенду. Отже, якщо не маєш у власності будівлі, можеш купити ділянку на аукціоні, але сільрада їх не проводить, бо не має коштів на підготовку документів. Ці землі і будівлі роками стояли нікому не потрібні, усе розвалювалося і заростало бур’янами. Тепер же ми, виявляється, використовуємо їх «не за цільовим призначенням», і за це нас штрафують, а також і за нібито «самовільне захоплення». Лише одному нашому підприємцю вдалося виготовити документи на приміщення та землю, але процес зайняв у нього три роки. І місцевій владі, і контролюючим органам, і прокуратурі ця проблема давно і добре відома, але її лише використовують, звинувачуючи нас у завданні природі та державі усіляких збитків, а посприяти в її вирішенні ніхто й не збирається. Незалежно від приписів та відповідей на них підприємцям пропонують заплатити, кожного разу більше, якщо відмовляються, погрожують закриттям. Звичайно, такі «перевірки» непланові, про них завчасно не повідомляють і вони ніде не реєструються. Водночас, як розповіли на зборах підприємці, і в Головині, і в сусідньому селі ведуть аналогічний бізнес інші підприємці, до яких п.Ткачук має інше ставлення, саме тому до них з перевірками не приходять, хоча і з землею, і з будівлями, і в решті питань у них все так само. — Я звертався до голови облдержадміністрації з проханням втрутитися, щоб ми могли спокійно працювати, — додав п.Фратчак. — Я як іноземний інвестор на прохання облдержадміністрації неодноразово брав участь в економічних та інвестиційних форумах і в Україні, і за кордоном, виступав на польському телебаченні, закликаючи потенційних інвесторів не боятися відкривати в Україні свої підприємства. А з чим стикаюся сам? Апетити у прокурорів ростуть. Якщо хтось хоче збудувати собі будинок у Рівному чи деінде, то нехай пиляє, теше камінь, на цьому заробляє і будується.
