Переселенці з Криму, Луганської та Донецької областей взимку не мерзнутимуть. Їх на Рівненщині розмістили по гуртожитках та сільських покинутих хатах. Забезпечили і паливом — дровами та торфом. Єдина проблема — із 2500 переселенців, які нині на Рівненщині, влаштувалося на роботу менше сотні. Біженців на Рівненщині поступово стає більше. Область готова ще прийняти 600 осіб, яких розселять по селах північних районів.
Олександр Мохрик, заступник начальника ГУ ДСНС у Рівненській області: — Місць у Рівному вже немає. Хоча саме у Рівному, Сарненському районі та Кузнецовську переселенців найбільше. Ми зустрічаємо біженців на вокзалах Рівного і направляємо у райони. Переважно північні, оскільки саме там є більше вільних місць — у селах. Сільські ради підготували покинуті будинки, в яких ніхто не живе. Забезпечили і паливом — дровами та торфом, тож переживати про опалення переселенцям не потрібно. За житло, яке надає область, переселенці не платять. Проте не всім подобаються запропоновані умови. До прикладу, у селі Бугрин Гощанського району сільська рада виділила будинок для двох родин-переселенців. У хаті давно ніхто не жив, тож вона виглядала не надто привабливо. Одна із сімей зробила косметичний ремонт та залишилася жити, інша за кілька днів виїхала. Рятувальники, які опікуються переселенцями, розповідають, що дехто просить підшукати житло у місті — готові орендувати або ж навіть купувати квартири. Є й такі, що планують будуватися на Рівненщині, тільки хочуть, аби їм виділили земельні ділянки. Найбільша проблема із переселенцями — знайти їм роботу. До служб зайнятості в області звернулися 423 переселенці, але влаштувати на роботу змогли лише 78. Іван Ткачук, директор обласного центру занятості: — Середня заробітна плата на Рівненщині невисока. А тому багатьом переселенцям не подобається пропонована посада, бо вдома вони отримували набагато вищу плату. Наші роботодавці взагалі переселенців у першу чергу беруть, відсуваючи місцевих на другий план. Вже влаштували людей зі Сходу та Криму і в дитячі садки, і в школи, і в лікарні. Дехто брав разову допомогу і вже відкрив власну справу на Рівненщині. А дехто, скажу відверто, до нас приходить, аби лише отримувати матеріальну допомогу. Власне, аби зменшити кількість таких людей, держава одразу передбачила, що матеріальна допомога виплачується лише півроку. Причому якщо за два перші місяці людина не знайде роботу, то сума зменшується вдвічі. До слова, на Рівненщині по адресну допомогу вже звернулися 662 родини переселенців. Лише десяти відмовили, оскільки вони мали житло на території інших областей, депозити в банках та більше двох авто. Дорослий працездатний переселенець може претендувати на 442 грн. допомоги на місяць, непрацездатні та діти — на 884 грн. Але родина не може отримувати більше 2400 гривень. Виплачувати допомогу також будуть півроку, а далі переселенці повинні будуть забезпечувати себе самотужки. Щодо продуктів, то з ними, як і з теплим одягом, допомагають благодійники. Найбільше — Червоний Хрест. До нього переселенцям і варто звертатися, якщо не вистачає на одяг та їжу. Забезпечують благодійники і підгузками, на яких попит чи не найбільший. Додамо, що Рівненщину вже покинули 329 переселенців: одні повернулись додому, дехто переїхав в інші області.
