Двоповерхову будівлю паспортного столу на вулиці Словацького, куди щодня звертаються десятки рівнян, збиралися утеплити до зими. Адже стіни від сирості уже вкриваються грибком. Та щойно бригада взялася за інструменти, як роботи довелося припинити — через протест громадських активістів, чий офіс знаходиться по сусідству.
Робітники знімають блоки, якими почали утепляти будівлю
Людмила Петняк, начальник міського відділу Державної міграційної служби, який працює на вул. Словацького, 3:
— Як стіни на першому поверсі не підмазуй, а вони все одно сиплються від постійної вологості, бо фундамент дуже низький. Грибок помітний і в кабінетах. Я працюю в цьому приміщенні з 1995-го, і відтоді ремонт фасаду ще жодного разу не робили, хіба що у 2000-му ремонтували дах. Будинок перебуває у комунальній власності міста, міграційна служба лише орендує його. Ми сподівалися, що нарешті створимо більш комфортні умови для прийому громадян. Причому, йшлося тільки про нижню частину будівлі, а верхню цегляну кладку не чіпали б. Але після протесту громадських активістів все зупинилося. Тепер все залежить від рішення міської влади. До речі, ми неодноразово намагалися звернути увагу посадовців і на наш аварійний балкон — заради безпеки рівнян його потрібно або укріпити, або демонтувати.
Галина Данильчук, завідувач відділу виставок обласного краєзнавчого музею:
— На початку ХХ століття цей будинок належав Прохоровим — відомій заможній рівненській родині. Микола Миколайович був головним лікарем земської управи. У них збиралася місцева інтелігенція — члени Російського православного благодійного товариства, яке опікувалося гімназією та сиротами. Свого часу до нього входили і барон Штейнгель, і художник Косміаді. 1930-го Микола Прохоров помер у Рівному та похований на Грабнику. За радянських часів будівлю націоналізували, але змінювати фасад не стали.
Вигляд будівлі потрібно зберегти — це «обличчя» всієї вулиці Словацького! Сусідній історичний будинок №7, де жив нащадок Анни Андро, а тепер знаходиться управління пенітенціарної служби — було видозмінено, а будинок №8 — зіпсовано надбудовою… Так само варто було б зберегти дерев'яні будинки на вулиці Шевченка, з десяток будівель на вул. Дубенській, а ще кілька — на вул. Петра Могили, Якова Бичківського, Шкільній, Замковій, Соборній, Коперніка, Симона Петлюри, 16 Липня (колишні «Русана» та будівля військкомату), Драгоманова (колишня жіноча консультація), колишня садиба бургомістра Рівного Яна Балінського на вулиці Гарній та інші.
Тарас Максименко, начальник міського управління культури і туризму:
— Ми уже виготовляємо паспорт на цей будинок. Маємо попередню домовленість із заступником голови ОДА Світланою Богатирчук-Кривко щодо взяття його на облік як пам'ятки архітектури. Тоді в будинку можна буде проводити тільки санацію або реставрацію, але не реконструкцію. Загалом ми подали в ОДА перелік з 54 старих рівненських будівель, які можуть стати об'єктами культурної спадщини.
