Інсульт (від латинського insulto "скачу, стрибаю") — гостре порушення мозкового кровообігу, яке призводить до ушкодження тканин мозку і розладу його функцій. Першою згадкою інсульту служать описи, зроблені Гіппократом у 460-х роках до н.е.
Мозковий інсульт — одна з найскладніших проблем сучасної медицини, що пояснюється як тяжкістю наслідків кожного конкретного випадку хвороби, так і рівнем показників захворюваності, що сягають пандемії. Збільшення серед населення кількості осіб похилого та старечого віку, а також посилення негативного впливу факторів урбанізації роблять проблему мозкового інсульту дедалі актуальнішою.
Щорічно у світі реєструють від 10 до 15 млн. випадків первинного чи повторного інсульту. За статистикою, кожної другої секунди у світі у когось виникає інсульт, а кожної шостої — від інсульту, на жаль, назавжди переривається одне життя. Кожний 4-й чоловік і кожна 5-та жінка старші 45 років переносять інсульт. Цереброваскулярні захворювання — друга за частотою причина смерті в розвинутих країнах. В Україні смертність від мозкового інсульту в 2,3 раза перевищує відповідний показник у розвинутих країнах. Згідно з офіційною статистикою в Україні в 2013 р. зареєстровано 112 тис. хворих на інсульт (понад третина з них — люди працездатного віку), померли — 41 442 особи, 30-40% хворих на інсульт помирають впродовж перших 30 днів і до 50% — впродовж року від початку захворювання, 20-40% хворих, що вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5% первинної інвалідності), і лише близько 10% повертаються до повноцінного життя.
Основні причини інсульту — гіпертонічна хвороба й атеросклероз. Також розвиток інсульту можливий при захворюваннях серця, наприклад, ревматичних вадах, ускладнених миготливою аритмією, і деяких хворобах крові.
Розрізняють геморагічний та ішемічний інсульт. Геморагічний інсульт виражається крововиливом у мозок і зазвичай проявляється при гіпертонічний хворобі внаслідок фізичних або нервових перевантажень хворого. Значно частіше зустрічається так званий ішемічний інсульт, який пов'язаний з виникненням тромбозу (закупорки) кровоносної судини в мозку; закупорка судини може бути й атеросклеротичною бляшкою, що представляє собою ущільнення на внутрішній стінці артерії, або емболом, тобто шматочком тромба або бляшки, принесеним потоком крові з іншого місця. Найчастіше емболічний інсульт виникає при порушеннях серцевого ритму, особливо у разі миготливої аритмії.
Як геморагічний, так і ішемічний інсульт у найбільш тяжких випадках призводить до омертвіння ділянки мозку, що клінічно виражається парезами або паралічами кінцівок (слабкістю та відсутністю рухів у кінцівках), порушенням мови, ковтання, зору, асиметрією обличчя, тяжкими розладами інших життєво важливих функцій організму. Найбільш висока смертність в ранній період інсульту.
При навіть малій підозрі на інсульт необхідно негайно звернутись по екстрену медичну допомогу. Пацієнти з симптомами інсульту повинні бути без зволікання доставлені в найближчий медичний центр з відділенням гострих порушень мозкового кровообігу, в якому надається кваліфікована екстрена терапія. Пацієнти з давністю симптомів інсульту в межах трьох годин повинні бути оглянуті і транспортовані в першу чергу з метою проведення тромболізису (введення препарату, який розчиняє тромб).
Значний внесок у профілактику інсульту може зробити сама людина. Експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я відзначають, що причини серцево-судинних захворювань добре відомі — неправильне харчування, фізична інертність, вживання тютюну, зловживання алкоголем. Тому Всесвітня організація охорони здоров'я для збереження серця здоровим рекомендує дотримуватись розумної дієти, кинути курити і вести більш рухливий спосіб життя.
Одним з основних напрямів запобігання інсульту є призначення протитромботичних препаратів, тому що їхня дія спрямована на запобігання тромбоутворенню, тобто вони усувають одну з головних причин розвитку інсульту — тромбоз. Перелік цих препаратів досить великий. Але слід приймати лише один з рекомендованих препаратів, а не два-три одночасно і тим більше — не всі разом.
Крім медичних препаратів, допомагають розріджувати кров і тим самим ставити перепону на шляху інфаркту, атеросклерозу та інсульту окремі продукти й лікарські трави:
- огірки; червоний виноградний сік (Ѕ склянки в день на 75% знижує активність тромбоцитів); журавлинний чай (2 ст. ложки ягід на склянку окропу); морська капуста (перетерти суху в млинку для кави і раз у день по 1 чайній ложці приймати з їжею замість солі); морепродукти, риба, риб'ячий жир; мигдальні горіхи (по 1 столовій ложці в день);
- червоне сухе вино (по 1 бокалу в день під час їди); апельсиновий сік (не більше 120 мл в день, але тільки якщо не турбує виразка шлунка або підвищена кислотність);
- часник, цибуля, диня, грейпфрути, червоний болгарський перець, помідори, черешня, вишня; кориця та імбир (денна доза — близько 4 см свіжого кореня імбиру, дрібка кориці, 1 чайна ложка зеленого чаю; залити 0,5 л окропу, настояти, процідити, добавити за смаком лимон і мед); малина (7 чайних ложок малинового варення в день за 6 місяців зміцнять коронарні судини та нормалізують згортання крові); лимон, буряк, какао, кава, насіння соняшнику, сік алое або каланхое.
- Щоденно займайтеся фізичними вправами. Навіть півгодинна прогулянка може покращити стан вашого здоров'я та знизити ризик інсульту.
- Дотримуйтеся дієти з низьким вмістом солі та жиру, щоб знизити артеріальний тиск, а отже, зменшити ризик розвитку інсульту. Щоденно прагніть до збалансованого харчування з перевагою фруктів, овочів, круп та помірної кількості білка.
- Дізнайтесь, чи немає у вас підвищеного рівня холестерину (його зниження більшості людей вдається досягти завдяки дієті, фізичним вправам, та лише у деяких випадках необхідна медикаментозна терапія).
- Якщо курите — покиньте (куріння подвоює ризик інсульту).
- Вимірюйте та контролюйте свій артеріальний тиск (якщо АТ підвищений, тримайте його під контролем — у нормі 140/90 мм рт. ст., проконсультувавшись в лікаря).
- Якщо у вас діабет, суворо дотримуйтесь рекомендацій лікаря для контролю цукру крові.
- Дізнайтесь, чи немає у вас порушення ритму, тріпотіння передсердь (лікар може встановити діагноз лише при ретельному дослідженні вашого пульсу та за ЕКГ. При наявності порушення ритму лікар може запропонувати адекватне лікування).
