На 24 листопада 1993 року було призначено «кінець світу», й оголошення про це висіли на кожному розі. Та, котра пророкувала, одягалася лише в біле й закликала повірити в неї, бо тільки так можна буде вижити. Потім апокаліпсис очікували й 14-го, й 24 листопада, проте нічого, крім арешту лідерів секти, не сталося. Відтак її посадили до в’язниці, а після відбуття покарання Марія Деві Христос, лідер «Білого братства», змінила і чоловіка, й країну перебування.
Близько сотні членів релігійного руху «Юсмалос», відомого як «Біле Братство», на чолі зі своїми духовними лідерами ввійшли 10 листопада 1993 року в державний музей — храм Святої Софії в Києві, щоб очікувати кінця світу. Відповідно до їхнього світорозуміння, кінець був призначений на 24 листопада того ж року. Міліція застосувала силу, затримавши керівників і їхніх найбільш затятих послідовників. Одночасно по всій Україні розгорнулася міліцейська операція проти «братів», у результаті якої були затримано близько 700 чоловік. Лідерів засудили: 9 лютого 1996 року Марина Цвігун одержала 4 роки загального, Юрій Кривоногов і Віталій Ковальчук — 7 і 6 років посиленого режиму відповідно. Діяльність «Братства» після цього фактично припинилася, хоча окремі громади продовжили існування. «Братство» заслуговує на увагу як найвідоміша і найгучніша організація, яка виникла на початку «бурхливих» 90-х. Його засновником у 1990 році став кандидат технічних наук, учений-кібернетик Юрій Кривоногов, який захоплювався екстрасенсорикою і східним релігійним вченням. За деякими даними, з 1980-го він розробляв психотропні методи впливу на людей на спецзамовлення КДБ. Кривоногов очолював організацію за назвою «Атма», члени якої вірили в популярні на той час речі — біополе, інопланетян, божественну енергію кундаліні... Тоді ж, у 1990-му, у Донецьку він познайомився з журналісткою Мариною Цвігун, з якою згодом одружився. У 1992 році до керівництва рухом прийшов також Віталій Ковальчук (Іоанн-Петро II), який одружився з Мариною після відходу Кривоногова від справ. Члени «Братства» відрізнялися характерним білим одягом, схожим на форму медсестер (на головні убори білого кольору іноді пришивали червоний хрестик). «Брати» проповідували про швидкий кінець світу, поширювали листівки, брошури, які до 1993 року мали мільйонні тиражі. Література друкувалася в Москві, Петербурзі, звідки літаками доставлялася в Україну. Ширилися чутки, що величезні кошти «брати» одержували від спецслужб, однак самі адепти стверджували, що для цього було достатньо пожертвувань, які вони збирали на вулицях. За оцінками релігієзнавців, вчення «Білого Братства» представляє собою суміш різних релігійних уявлень — християнства, індуїзму, а також окультних вчень. За твердженнями керівництва «Братства», Господь Марія Деві Христос відкрила світу Останній (Третій) Заповіт — заповіт Святого Духа. Після чого повинен був настати кінець світу.
Кожен член «Білого братства» писав доноси на товаришів Колишній заступник генпрокурора Віктор Шокін, який розслідував у свій час справу про «Біле Братство», розповів: — У той час я був слідчим з особливо важливих справ прокуратури Києва. Все почалося із заяв батьків, чиї будинки залишили одурманені юнаки і дівчата. Молоді люди брали із собою цінності і передавали духовним лідерам, кидали навчання, голодували. З дому йшли навіть діти працівників правоохоронних органів, у тому числі моїх знайомих... Їх просто зомбували. Я перевірив реєстрацію «Білого Братства». Виявилося, є реєстрація, але отримана вона була незаконно, і зареєстровано було не «ББ», а якась громада «Атма». Потім реєстрацію скасували. Ми допитали сотні людей. Почала вимальовуватися моторошна картина духовного рабства. Допитати (до затримання) Цвігун і Кривоногова не вдалося, на виклик вони не з’явилися. Довелося офіційно оголосити їх у розшук. Але піймати було непросто. Вони не сиділи на місці, багато подорожували... Всередині «Братства» була тверда ієрархія. Вся громада розбивалася на «п’ятірки», у кожній був старший. Цікаво, що кожен член «п’ятірки» щодня писав на своїх же товаришів по цьому осередку якісь повідомлення керівництву. Про стан духу, про думки, розмови, вчинки... У підсумку все це лягало на стіл Марині і Кривоногову, так що вони прекрасно знали, хто чим «дихає» у громаді. І легко керували... План захоплення Софії був ретельно розроблений Кривоноговим. Вони купили спеціально нові замки, щоб замінити існуючі, зачинитися в храмі і зробити колективне самоспалення. Придбали каністри, наповнили їх бензином і принесли із собою в храм. Були розроблені спеціальні пізнавальні знаки, типу «свій-чужий». Готували цю операцію багато днів, тренувалися: хто де стоїть, хто що робить... Нині ширяться чутки, начебто Кривоногов був провокатором, мало не нашим агентом, засланим у «ББ» для його розвалу. Тому і повів людей у Софію, щоб там всіх «пов’язали»... Це нісенітниця. Як він міг бути засланим, якщо Марина сама до нього прийшла? Він її не кликав, вони познайомилися в Донецьку, і вона почала йому допомагати, поки не перетворилася в «Матір світу». Взагалі, вона вдарилася в релігію після 10-го аборту, коли якусь мить побувала за межею життя, у стані клінічної смерті. І їй нібито було там видіння, що змінило її життя. Коли «брати» ввірвалися в Софію, там були сторонні люди, екскурсанти. Добре, що працівники музею відразу вивели їх на вулицю і викликали міліцію. Та прибула оперативно, тому ніхто не встиг розлити бензин і підпалити себе. Після затримання всіх доставили в райуправління міліції. Марина настільки увірувала у свою місію як Марії Деві Христос, що і там з образу не виходила, на контакт не йшла. Тільки називала нас антихристами й обіцяла кару небесну. З цього моменту її прихильники, які залишилися на волі, оголосили голодування. Тільки після сьомої доби багатогодинних бесід з нею мені вдалося вмовити Марину виступити перед журналістами і передати дозвіл зняти голодування. Марина і Кривоногов утримувалися в СІЗО СБУ. Через тиждень Марина нарешті погодилася дати показання, відповіла на мої запитання. Кривоногов теж давав показання. Якось ми перехопили в СІЗО його записку Марині, де він радив їй не упиратися, знайти контакт, спільну мову із слідчим... Тобто рекомендував співпрацювати з нами! Потім, коли ми дали їм можливість зустрітися, він впав перед Мариною на коліна і почав каятися в цьому. Було зрозуміло, що він усіляко виставляє вперед Марину, залишаючись ніби на других ролях. Мовляв, вона головна. Він їй нав’язував роль лідера, який за все відповідає. Хоча це він створив громаду і він, на той час, нею реально керував. Обвинувачення їм пред’явили — масові заворушення, захоплення собору і заподіяння здоров’ю членів громади (голодування й ін.). Ні до суду, ні на суді ніхто з них не покаявся. Через кілька років, вже відбувши покарання, Марина приходила до мене на роботу разом зі своїм чоловіком Ковальчуком (він же Іоанн-Петро ІІ). Розповіла небагато про себе і пішла. І ще раз я випадково зустрів її в Запоріжжі, просто на вулиці. Вона йшла у своєму білому вбранні, у супроводі прихильників. Від своєї віри так і не відійшла...
Шляхи Цвігун і Кривоногова перетнулися випадково Розповідає колишній начальник СІЗО Віталій Петруня, який особисто спілкувався з підслідною: — Марина йшла на співпрацю зі слідчими — була відверта, докладно розповідала про себе і своє «месіанство». З Кривоноговим їхні шляхи перетнулися випадково. Посварившись із чоловіком, пішла з дому і заблукала на якісь збори, які проводив майбутній Юоанн Свамі. Побачивши її, той нібито закричав: мовляв, до нас зійшов Бог, і люди впали перед нею ниць, немов стали свідками явлення Христа народу. Це, зізнавалася Марина, була кривоноговська імпровізація, але вона швидко зрозуміла, що в такий спосіб можна непогано заробити. А коли вони з Юрієм, вступивши в близькі стосунки, почали вдвох їздити по містах, розміщатися в найкращих готелях, збирати юрби людей, одурманюючи їх, то цілком ввійшла в роль і в смак... Цвігун, а особливо Кривоногов, безумовно, володіли якимись гіпнотичними здібностями, можливо, чорною магією, впливаючи на навколишніх, після чого навіть ми, люди фізично міцні, з досить стійкою психікою, почувалися не дуже добре. І декого психіатри приводили до тями...
Прокльонів Кривоногова побоювалися... — Ніхто з персоналу силу до них не застосовував, — говорить Віталій Петруня, — навіть пальцем не доторкнувся, я лише сказав, що на їхні релігійні переконання ми не зазіхаємо, але обоє повинні бути здорові, а якщо не будуть їсти (вони тоді оголосили голодування), то про яке здоров’я мова? Ну, вони і погодилися. Кривоногов сказав, звертаючись до подруги: ми зробили все, що потрібно, і знову будемо приймати їжу. А після цього прокляв персонал, як він сказав, до третього коліна. Треба бути чесним у цьому плані — ті, кому призначалися прокльони, сприйняли їх болісно, із тривогою і навіть побоюванням, особливо щодо своїх близьких, турбувалися, щоб з ними нічого не сталося... Петруня говорить, що Марина перебувала цілком під впливом Юрія, беззаперечно підкорялася і не суперечила йому ні в чому. — Чи вважаєте ви всю цю історію з «Білим Братством» чиєюсь спецоперацією, чи мова йде про масовий психоз? — Думаю, друге, — говорить колишній шеф СІЗО. — Кривоногов був непростою людиною, дуже непростою. Він працював із психотропними препаратами, таблетками, від яких люди впадали в неадекватний стан...
«ББ» в Україні більше немає Про день нинішній і перспективи «Білого Братства» в Україні розповів начальник відділу Комітету України у справах національностей і релігій Володимир Любчик: — «Велике Біле Братство» в Україні фактично припинило існування. На початку нинішнього року, щоправда, ми ще відзначали наявність у Києві (у районі Оболоні) двох осередків чоловік по 30, але і цього вже немає. Кривоногов ще років вісім тому одружився, взяв прізвище дружини і цілком відійшов від діяльності «Братства». Цвігун після покарання ще намагалася відродити «ББ». До нас приходив її чоловік Ковальчук, намагався відновити реєстрацію «Братства», але йому було відмовлено. Наскільки мені відомо, сьогодні Марії Деві в Україні немає, за деякими даними, вона виїхала в Росію. Але лише як приватна особа, і живе там так же приватно, а не як керівник якої-небудь секти. А до того, років 4 тому, до нас приходив запит з посольства Голландії в Україні. Марія Деві звернулася до них із проханням про можливий переїзд туди на ПМЖ. Ми зібрали і надали всю інформацію про неї, про судимості, про діяльність «ББ». Марині відмовили. Що стосується можливих спадкоємців «Великого Білого Братства», то офіційно сьогодні в Україні не зареєстровано жодної релігійної секти деструктивної спрямованості. Втім, наше законодавство не забороняє діяльності релігійних організацій і без реєстрації, якщо вони не претендують на статус юридичної особи. Тобто можуть бути просто збори людей із спільними поглядами або інтересами. І такі організації в нас теж є.
