Заступник голови обласної адміністрації Олександр Чуприна байдуже ставиться до того, що при новій владі він не залишиться на керівній посаді. Він навіть впевнений, що значні кадрові зміни новий Президент має провести. Хоча власного бізнесу або вченого звання, на відміну від інших чиновників, під час державної служби не здобув. Небайдужим керівник аграрного сектора Рівенщини є тільки до тих, хто відверто нехтує селянською працею, точніше, належною грошовою винагородою за цю працю.
Пану Чуприні після нещодавніх своїх заяв про стурбованість станом озимини внаслідок несприятливих погодних умов тепер довелося громадськість заспокоювати, збираючи у вівторок прес-конференцію для рівенських журналістів. Виявляється, проблема є (озимина ожила, захисний шар снігу відсутній), але ситуація далека від критичної — переважна більшість посівів на сьогодні перебуває в задовільному стані, пересівати доведеться лише декілька відсотків площ. Для того, щоб вимерзла вся озимина, «потрібен» тривалий, впродовж чотирьох днів сильний мороз у мінус 15 градусів. І метеорологи, і Чуприна твердять — таких морозів у нас не буде найближчим часом. У той же час керівники сільськогосподарських підприємств не поспішають страхувати свої посіви, сподіваючись на те, що «якось воно та й буде». Як стверджує Олександр Чуприна, головне питання зараз на селі — кадрове: — Ну, немає у нас ще достатньо хороших керівників — і край. Не відчули себе ще всі господарями, діють, як при колгоспній системі, коли все навколо «нічийне». І в питанні обов’язкового страхування посівів, і в питанні належного господарювання, і, як наслідок, у питанні оплати праці. Я таким керівникам не товариш, і не друг. Зустрічався я минулої п’ятниці в Березнівському районі з керівниками сільськогосподарських підприємств, вони мені кажуть: «Що це таке, мінімальну зарплату встановили на рівні 262 гривень, де ми таку зарплату для своїх працівників візьмемо?». А я їх запитую: «А чому ви говорите про 262 гривні, а не говорите про 500?». Вони дивуються. Тоді я піднімаю керівника, запитую: «А яка в тебе врожайність? А скільки в тебе скотини? А який в тебе надій від корови? А який середньодобовий приріст м’яса на тварину?». Вони мені називають цифри, за які соромно. Я їм і розповів, що лише при ефективному господарюванні можна сподіватися і на прибутки, і на зарплати. Вони сказали: «Дякуємо, що все так пояснили. Приїжджайте ще». Так що заступник голови облдержадміністрації сподівається, що нормальні керівники на Рівенщині з’являться, ефективність господарювання підвищиться і зарплати у селян області піднімуться. Бо за рік середня зарплата у селян зросла на 50 відсотків і досягла рівня 209 гривень за місяць, а закордонні власники вже подорожують по області, підшукуючи для господарювання землю та ферми.
