Цього разу розповідь піде не про заморські країни, а про наш рідний край. Є й у нас чим здивувати іноземних туристів. Незаймані ліси і полонини, гірські краєвиди та шумні водоспади, дзвінкі швидкоплинні потоки, які, ніби вирвавшись з тіснин, розливаються на рівні широкі плеса, задумані красуні-смереки, цілюще, настояне на запашних травах та живиці повітря... Все це — прекрасний Карпатський край!
Триденну екскурсію в Карпати пропонують чимало туристичних фірм Рівного, відрізняються ці так звані тури вихідного дня лише невеличким коливанням цін і екскурсійними маршрутами. В середньому коштує триденна екскурсія 365 гривень — для дорослих, 230 — для дітей. У цю суму входить проїзд, проживання та харчування. Зазвичай в подорож туристи вирушають у п’ятницю о 6 годині ранку, дорога займає приблизно шість годин. Уже о 9 ранку мікроавтобус зупиняється за Тернополем — це половина дороги і зупинка для сніданку. Зупиняється мікроавтобус біля кафе, де можна замовити каву, без якої багато хто не уявляє свій ранок. Наступна зупинка — Яремче, де, власне, і проведуть туристи дві ночі. Залишивши речі в гостинних господарів, ви вирушаєте на оглядову екскурсію, яка розпочинається з сувенірного ринку, на якому, щоправда, є не тільки продукція місцевих народних умільців, а й дрібнички китайського виробництва. На ринку є ресторан «Гуцульщина» та кафе, в якому можна замовити глінтвейн, який коштує 5 грн. і за смаком дуже відрізняється від такого ж напою, що пропонують у Рівному. Оглядаючи Яремче, не проминути водоспад Пробій — раніше він був досить високим, але місцеві жителі декілька разів його підривали, розчищаючи дорогу для сплаву дерев, тож тепер він невеличкий, але шумний. Наступне місце, варте уваги — поляна Кохання, овіяна легендою про те, як гуцулка від нерозділеного кохання кинулася зі скелі. На цій же поляні є сірководневе джерело, яке в народі називають «сухі яйця» — за специфічний запах, але ця вода лікувальна, її вживають для лікування органів травлення. Завершальним етапом першого дня буде підйом на скелі Довбуша. Заплативши за вхідний квиток 3 гривні, ви підніметесь на скелю і послухаєте розповіді екскурсовода про життя Олекси Довбуша та про скарби, нібито заховані ним у цих скелях. Увечері подорожуючі збираються за так званим столом дружби, дехто, щоправда, знесилений за день, лягає спати. Наступного дня вам запропонують на вибір сходження на гору Маковиця, яка, ніби квітка маку, тягнеться вверх, або ж на полонину Явірник, тут маршрут складніший, щоправда, вхід безплатний. А от якщо захочете піднятись на Говерлу, доведеться заплатити вхідний збір — 10 грн. Перед сходженням варто відвідати канатно-крісельну дорогу у Ворохті — проїзд в один бік займає 20 хвилин і коштує 10 гривень. За цей час, повірте, є на що подивитися. Після сходження на гору — повернення додому: вечеря, дискотека, колиба (місцевий бар). Раджу ввечері відвідати місцеву лазню — після важкого дня це просто фантастичний релакс. Вартість — залежно від кількості людей, але дорожче, ніж у Рівному, не буде. Дорога додому розпочинається у неділю зі сніданку. Залишаючи Яремче, неможливо обминути ринок сувенірів, наступна зупинка — Тернопіль, заплативши 25 гривень, можна порозважатись в аквапарку «Лімпопо». Після хлюпання у воді відразу з’являється відчуття шаленого голоду — є нагода побувати у музеї-їдальню «Старий млин», який знаходиться в центрі Тернополя. Ця чотириповерхова споруда збудована в основному з каменю, кованого заліза та дерева. Кожна кімната зроблена у своєму неповторному стилі, але всюди є українські рушники, ткані килими, старовинні речі побуту. Обслуговувати вас будуть дівчата в українському вбранні. Музика лунає тільки українська. Замовлення подають досить незвично оформлене. Для прикладу, зелений борщ вам подадуть у буханці хліба, салат — у великій дерев’яній ложці. Впевнена, такого ви більше ніде не зможете побачити, а тим більше скуштувати. ...Втомлені, але щасливі від побаченого, сповнені нових незабутніх вражень, повертаємось додому. Ще довго будемо тішитись спогадами про подорож у Карпати, які чарівні у будь-яку пору року зі своїм яскравим етнографічним колоритом гуцульського ландшафту, м’якими контурами гір, смарагдово-синіми хвилями смерекових лісів і полонин, чепурними гуцульськими будиночками, кам’янистими руслами рік і струмків, вкритими галькою і валунами різних розмірів.
