В одному з токійських готелів проходило звичайне японське весілля. Нареченого в шовковому фраку від «Версаче» і наречену в чарівній блідо-рожевій фаті запитували, чи обіцяють вони бути вірними одне одному. Господарка будинку, де будуть жити молодята, витирала тихі сльози радості. Потім молоді й гості перейшли в банкетний зал, де наречений і наречена заходилися дружньо сьорбати з однієї, тепер уже «сімейної», миски. Шлюб був укладений між двома спанієлями і скріплений відбитками їхніх правих лап на офіційному документі, зареєстрованому в японській асоціації домашніх тварин.
Собаку можна одягати, балувати і лягти з нею у могилу Японці все частіше віддають перевагу заводити замість дітей собак. Кількість їх у 2003 році досягла 11 мільйонів, збільшившись за рік на 1,5 мільйона. За умови народжуваності, яка неухильно знижується (9,6 немовлят на 1000 осіб населення), приріст поголів’я домашніх собак перевищив кількість новонароджених дітей у десять разів. Всю увагу, любов і ніжність (а також чималі кошти) «батьки» все частіше спрямовують на своїх чотириногих друзів. За підрахунками Асоціації виробників корму для собак, витрати на них у Японії цього року перевищать трильйон ієн (близько $9,6 мільярда). Існують розкішні й дуже дорогі собачі ресторани; у спеціальних магазинах можна купити для них одяг із шифону, майки, модне взуття і солом’яні капелюшки. У токійському бутику «Луї Віттон» торгують повідками по $800 за штуку. Відкриваються готелі й будинки побачень для собак, а також спеціальні цвинтарі, де хазяїн може бути похований разом зі своїм найкращим другом життя. Спеціальні пекарні печуть собакам торти до дня народження; можна замовити спеціальні собачі меблі, включаючи водяні матраси, а за 164.500 ієн (близько $1500) можна придбати біговий тренажер, де песик буде скидати зайву вагу. На думку багатьох фахівців, цей феномен відображає стан японського суспільства, яке старіє. Як повідомило нещодавно міністерство охорони здоров’я, праці й добробуту, народжуваність у Японії знизилася до рекордного рівня.
Японські жінки переходять у розряд «холостяків-паразитів» У минулому японські сім’ї були більшими; залишатися жити з батьками означало ділити кімнату з братами і сестрами і займатися загальними справами по будинку. Після швидкого економічного зростання і різкого підвищення рівня добробуту ситуація докорінно змінилася: тепер жити окремо стало означати сплачувати за квартиру й доглядати себе (і чоловіка). Раніше жінка займала вторинне становище в суспільстві, і коло її повинностей і інтересів повинно було обмежуватися сім’єю, а також, у випадках особливої обдарованості, деякими видами мистецтва (ікебана, музика, чайна церемонія). Тепер жінка має можливість знайти необтяжливу роботу «від дзвінка до дзвінка», яка не викликає стресу і приносить достатньо грошей на особисті витрати. Багато сучасних молодих людей продовжують жити з батьками, що дозволяє їм заощаджувати на квартплаті, причому всі справи по господарству, як правило, виконують матері. Їх називають «холостяки-паразити», оскільки кошти на життя, розваги і закордонні поїздки вони беруть із неоподатковуваних пенсій батьків. Більшість таких «холостяків» — жінки. Деякі особливо «просунуті» замовляють візитні картки, де так і вказаний вид діяльності: «холостяк-паразит». Прагнення зберегти незалежність — новий стан для японської жінки — виявилося занадто сильним. Створювати сім’ю видається занадто заморочливим, обтяжливим і нецікавим. Серед японських жінок віком від 25 до 30 років 54% незаміжніх. Близько половини жінок віком від 35 до 55 років не мають наміру виходити заміж. Зрозуміло, японки в принципі не проти шлюбу, проте це повинен бути чоловік гарний і забезпечений, — дві незмінних умови, які вказуються респондентками всіх соціологічних опитувань. Принци ж, як відомо, зустрічаються рідко...
Відсутність любові компенсує алкоголь Проте природу не обдуриш. Переносячи свої ніжні почуття з дітей і осіб протилежної статі на домашніх тварин, японці продовжують залишатися звичайними біологічними істотами. Відсутність нормальної любові повинна чимось компенсуватися, і цим «чимось» все частіше стає алкоголь. Відповідно до нещодавно опублікованих даних, у Японії нараховується 820 тисяч осіб, які залежні від вживання спиртного — це близько 2% дорослого населення. Із розгальмованої алкоголем підсвідомості починають вириватися назовні бажання, які старанно приховуються, і шановані й відомі люди здійснюють непередбачені вчинки. Ось короткий перелік повідомлень Токійського поліцейського управління за останні місяці. Квітень — заарештований у нетверезому стані професор університету Васеда, який з допомогою фотокамери в мобільному телефоні робив потай знімки під спідницями в школярок у токійському метро. Червень — затриманий заступник начальника міжнародного відділу агентства новин «Кіодо цусін», який п’яним чіплявся до жінок в електричці. Червень — заарештований нетверезий працівник Управління національної оборони, який хапав дівчат у токійському кварталі відпочинку Кабукіте. Судячи з невпинного зростання кількості таких подій, проблема виривається назовні, й заклики міністерства охорони здоров’я до населення більше займатися спортом і робити виробничу гімнастику навряд чи допоможуть. Японія входить у смугу психологічних і соціальних змін, результати яких стануть відомі в найближчому десятилітті.
