У всьому має бути якась міра. І навіть у тих сферах, де, здавалося б, правил не існує, має бути межа, за яку не варто переступати. Так пишу, тому що у Рівному, схоже, почали «гратись» на темі війни та емоціях рідних і близьких тих, хто захищає нас на сході і навіть з почуттями самих бійців. Можливо, це мені здається, але щось підказує, що саме так і є.
Мова йде про виділення земельних ділянок учасникам бойових дій в зоні АТО та родинам загиблих українських вояків. І це не просто пропаганда, а рішення Рівненської міської ради на виконання Закону України.
До речі, кілька слів про Закон, на який зазвичай посилаються, коли мова заходить про виділення землі учасникам бойових дій у зоні АТО. Згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено пільгу учасникам бойових дій (воїнам другої світової війни, афганцям, учасникам АТО, інвалідам війни та іншим): «першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва». Але Закон не визначає, коли настає ця черга, якою за величиною повинна бути земельна ділянка, яка категорія учасників бойових дій отримує ділянки першими серед першочергових. Стаття ж 118 Земельного кодексу України визначає порядок надання земельних ділянок будь-якій особі, але не конкретно учаснику АТО.
Щоб позбутись маніпуляцій і непорозумінь депутати Рівненської міської ради вирішили підготувати Порядок розподілу земельних ділянок для будівництва жилих будинків для учасників бойових дій, які брали безпосередню участь в АТО. Це зроблено для того, щоб кожний учасник АТО – мешканець міста, стовідсотково отримав земельну ділянку під будівництво житлового будинку.
Коли мене призначили головою депутатської комісії з розроблення положення про виділення землі, я відразу зазначила, що робота комісії буде відкритою. А всі рішення будуть опубліковані. Тому на всіх засіданнях депутатської комісії завжди були присутні журналісти рівненських ЗМІ. А до роботи самої комісії залучені ВСІ бажаючі взяти участь з боку родин вояків, самих військовослужбовців і членів громадських та волонтерських організацій. Окрім того, комісія на 45% складалась із самих учасників АТО та членів їхніх сімей. За участю членів комісії дана інформація висвітлювалась і на телеканалі Рівне 1, і в газеті «7 днів». Всі протоколи засідань і проект Порядку розподілу були опубліковані і містяться сьогодні у відкритому доступі в моїх блогах на сайтах «ВСЕ» та «4 влада». Зрештою це дало свій результат, і депутатська комісія випрацювала документ, який відповідає інтересам родин рівненських вояків та інтересам громади міста.
Однак попри відкритість процесу все ж на адресу міської влади та депутатів лунають звинувачення у нечесності і непрозорості виділення землі. Як людина слова, яка не звикла до порожніх слів, говоритиму мовою цифр, фактів та прикладів. А ще буду порівнювати ситуацію у Рівному з ситуацією в інших областях України. Перш за все – сусідніх областях Західної України.
Отож. Всього на сьогодні в Україні учасники АТО отримали 856 земельних ділянок для будівництва житлових будинків. Якщо ж розглянути загальну кількість виділеної землі по Україні, то вона розподіляється наступним чином: за межами населених пунктів під садівництво - 55% і під особисте селянське господарство (ОСГ) - 30%. А в населених пунктах під житлове будівництво – всього 15%. Як бачимо, більшість ділянок виділено поза межами населених пунктів.
Перш за все це пов’язано з браком землі у містах і селищах та простішою процедурою виділення землі поза межами населених пунктів. Так, за чинним законодавством поза межами населених пунктів розпорядником земель є Держземагентство. Воно надає ділянки під ведення садівництва або особистого селянського господарства без витрат часу на розроблення детального плану території. Якщо ж земля перебуває у власності громади міста чи села, то процес надання земельних ділянок значно подовжується не тільки на період виготовлення детального плану території, але і на термін проходження двох сесій місцевої ради.
Тепер розглянемо ситуацію у Рівному. У нашому місті для учасників бойових дій під будівництво житлових будинків розроблено детальний план території масиву в районі вул. Костромської (на 764 ділянки). На 9-10 липня та 24 липня призначено розподіл цих ділянок серед учасників АТО шляхом відкритого жеребкування. Воно буде проводитись у присутності депутатів Рівненської міськради, учасників бойових дій або їхніх довірених осіб та представників засобів масової інформації. (Зазначимо, що сім’ям, члени яких загинули під час участі в АТО, надаються індивідуальні земельні ділянки для будівництва жилих будинків в інших районах міста в розмірі до 10 соток та з ініціативи міського голови Рівного пропонується отримати квартири за рахунок коштів міського бюджету).
Порівняємо ситуацію у Рівному із ситуацією в сусідніх областях. Так, у місті Рівне у липні учасникам АТО буде розподілено 764 земельні ділянки під будівництво житла. А на всю Львівську область під житло сьогодні надано всього 108 ділянок, а в самому Львові – жодної. І це при тому, що площа Львова втричі більша від площі Рівного. В Ужгороді й Ужгородському районі намітили надати під будівництво житла всього 92 ділянки. У всій Тернопільській області прийняли тільки 78 рішень про надання дозволу на розроблення документації, а в Хмельницькому депутати вирішують, як виділити землю 70 учасникам АТО.
Лунають закиди й щодо величини земельних ділянок. Щоб розібратись у цій справі, давайте порахуємо. Згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара (12 соток); г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара (10 соток); ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара (1 сотка).У зв’язку з тим, що в місті с/г землі не надаються, то мешканці можуть отримати ділянки під житло, під садівництво і під гараж. Тобто кожен мешканець Рівного має право на отримання землі площею в 0,23 га. Виходить, що для мешканців міста потрібно було б зарезервувати 0,23 га ?250 000 = 57 500 га = 575 кв. км. Але от халепа: площа міста Рівне становить всього 63 кв. км, тобто в 10 разів менша. Значить, щоб кожен мешканець скористався своїм правом, треба було б збільшити площу міста Рівне в 10 разів. Підійдемо до цього питання з іншого боку. Як ми вже наголошували, площа міста Рівне становить 63 кв. км. Найбільшу частину площі займають дороги, землі під багатоповерховими житловими будинками та їхні прибудинкові території. А ще школи, лікарні, дитячі садки, аптеки, фабрики, заводи, підприємства, магазини, ринки, річка, озеро, парки, сквери, стадіони і т.д. і т.п. Відповідно, під індивідуальну забудову залишається 20-40% території. Простіше кажучи, максимум 25 кв. км. Розділимо площу на кількість мешканців і отримаємо мізерний результат: приблизно 100 кв. м (сотка) на кожного рівнянина. Ви самі можете перевірити розрахунки, оскільки дані Публічної кадастрової карти є у вільному доступі аж до розмежування на конкретні ділянки з їхніми кадастровими номерами, цільовим призначенням, типом власності й площею. Ви самі можете переконатися, що, наприклад, поля за льонокомбінатом, чи за вулицею Макарова, чи за Новим Двором не є землями Рівного, а належать території Рівненського або Здолбунівського районів. Більше того, вони давно розпайовані між селянами і мають конкретних власників. І ще один момент. На жаль, війна ще не закінчилась і до війська йдуть нові й нові мобілізовані. Якщо вже сьогодні тим, хто вже має статус учасників АТО і візьме участь в жеребкуванні, ми надамо 10 соток, то тим, хто прийде з війни пізніше, може просто нічого не залишитись. Хіба це справедливо? І ще. “Діпромісто” спочатку розробило проект з площами ділянок у 6 соток і отримали на виході всього 600 ділянок. А в м. Рівне вже на сьогодні в реєстрі 1000 заяв від учасників АТО. Саме тому цей проект перероблювали, щоб збільшити кількість ділянок. Остаточний результат: 764 ділянки із середньою площею 5,5 сотки. З них 53% земельних ділянок мають площу від 5,0 до 5,5 сотки, 26% - від 5,6 до 7,9 сотки, 20% - від 4,7 до 4,9 сотки. Але навіть такої кількості ділянок (764) навряд чи вистачить. І невідомо, скільки буде продовжуватись війна… Відповідно, треба розробляти проект детального планування території нового масиву в Тинному. Це ще один шмат роботи, який потребує часу та грошей. Потрібно провести конкурс на обрання проектанта, розробити проект, прокласти інженерні мережі до меж нового масиву, віднайти на все це гроші. А на сьогодні ще й відкрите питання: вийняти з бюджету 8-10 мільйонів гривень на прокладання інженерних мереж до вже розробленого масиву в районі вулиці Костромської. Щоб вирішити проблему, міський голова за рішенням міської ради звернувся до голови Рівненської обласної ради, голови Рівненської обласної державної адміністрації та начальника Головного управління Держземагентства у Рівненській області з проханням надати учасникам бойових дій (мешканцям міста Рівного) земельні ділянки для ведення садівництва із числа земель Рівненського району, що розташовані за межами населених пунктів. Сподіваємося, керівництво області з розумінням поставиться до прохання Рівненської міської ради. Але найбільше сподіваємось, що війна скоро закінчиться. І справа тут навіть не в міській землі, а в здоров’ї та житті рівнян, які зі зброєю захищають наше спокійне і мирне життя. Нехай їх береже Бог! Нехай повертаються вони живими і здоровими. Людмила Туровська, депутат Рівненської міської ради.
