Із 25 тисяч українок, яким присвоєно почесне звання «Мати-героїня», майже 9 тисяч — мешканки Рівненщини. Ці жінки виховали від п’яти до п’ятнадцяти дітей. Ростили їх в часи дефіциту, коли не вистачало товарів першої необхідності, в 90-ті роки, коли ніде було заробити грошей, щоб прогодувати сім’ю. Зате Новий рік та інші свята у великій сім’ї завжди проходили цікаво і весело. Днями голова Рівненської ОДА Василь Берташ вручив посвідчення, квіти і подарунки матерям-героїням. Ми скористалися нагодою і поцікавилися, в чому особливості виховання в багатодітній сім’ї.
Аліна Захарчук із Сарн — мати п’ятьох дітей, з яких три хлопчики та дві дівчинки. — Як і в кожній сім’ї, у нас бувають маленькі непорозуміння, та проблем з вихованням дітей немає, — каже пані Аліна. — Наша сім’я — спокійна, живемо ми мирно. Можливо тому, що ми з чоловіком і самі виховувалися в багатодітних сім’ях. Я вважаю, якщо даються діти, то дається і сила їх ростити. Виявляється, що більшість матерів-героїнь народилися у великій сім’ї і перенесли стосунки, які панували в родинах, згодом і в свою сім’ю. Так, Марія Доля з Радивилова повторила подвиг своєї бабусі — народила десятьох дітей. — У мене вісім синів та дві дочки, — розповідає пані Марія. — Всі, дякувати Богу, розумні, хороші, виховані діти, завжди допомагають одне одному. Дехто ще ходить в школу, дехто вже працює. Маю вже четверо онуків. Чи важко виховувати стількох дітей? Мені здається, що сьогодні легше. Колись більше було проблем: не було одежі, не було за що її купити, в невеликій хаті тіснилося 13 душ. А ось Надія Бричка із села Карпилівка Рокитнівського району разом з чоловіком виростили аж 12 дітей, з яких двоє — усиновлені. — Ми маємо шестеро синів та шестеро доньок, — говорить пані Надія. — Вже є 17 онуків, причому найстаршому внуку, як і наймолодшій моїй дитині — 11 років. В нас взагалі дуже часто так збігається — то двоє дітей народилися в різні роки, але одного й того ж дня, то внук і дитина народилися одного й того ж місяця. У нас постійно в когось день народження, тож доводиться чимало витрачати на подарунки. Зате як вийдемо сапати город великою сім’єю, то 50 соток за два дні встигаємо обробити. Маємо своє господарство, тож ніколи не голодували. Єдине, що було трохи тісно в хаті, та виручали двоярусні ліжка. Нині частина дітей виросли, дехто живе в США, дехто лишився тут. Діти мають свої сім’ї: старша дочка має вже шестеро діток. Іноді навіть сумно за тими часами, коли всі були разом. Проте я рада, що в дітей все добре складається. Ольга Настін із села Бичаль Костопільського району так хотіла мати дітей, що не зважила навіть на застереження лікарів. — Я не змогла народити первістка — стався викидень на пізньому терміні вагітності, — розповідає пані Ольга. — Лікарі сказали, щоб я більше не народжувала, та я дуже хотіла мати дітей і наважилася. Дякувати Богу, тепер їх у мене шестеро. Найстаршій — 18 років, найменший ходить в п’ятий клас. Мені здається, що у великій сім’ї виховуватися навіть краще, адже найперше, чого вчаться діти — це ділитися з ближнім. От куплю я 200 грамів цукерок чи кілограм яблук, то поділю порівну між ними всіма. А найбільші труднощі, з якими стикалися, — це матеріальні. А ось Раїса Полуян з Демидівки дуже хотіла мати донечку, натомість народила п’ятеро синів. — Я хотіла доньку назвати Вітою, — зізнається пані Раїса. — Врешті третього сина назвали Вітею. Я б не сказала, що хлопців виховувати важче, ніж дівчат. Вони нам з чоловіком у всьому допомагали: і в полі, і в хаті, їсти готували. А Віту я все-таки дочекалася, і не одну — так звуть одну з моїх невісток і так назвали внучку. Всі мої невістки мені як дочки. Зараз, коли на пенсії, вишиваю дітям та онукам сорочки — вже 16 вишила. Голова Рівненської ОДА Василь Берташ днями вручив матерям-героїням посвідчення, квіти та подарунки. — З початку мого перебування на посаді голови ОДА до адміністрації та до мене особисто постійно надходили скарги від багатодітних сімей на те, що ніяк не могли отримати грошової винагороди, передбаченої званням «Мати-героїня». Дехто чекав на почесне звання по два-три роки. При приїзді Президента України Віктора Януковича на Рівненщину я озвучив йому цю проблему, і він пообіцяв допомогти. І ось з першого листопада підписано указ Президента про присвоєння звання «мати-героїня» всім, хто цього заслуговує. Я радий, що проблему вирішено, і гордий тим, що Рівненщина покращує демографічну ситуацію в країні, — зазначив Василь Берташ. В область надійшло 33 мільйони 651 тисяча 580 гривень. Завдяки цьому тільки наступного місяця грошові винагороди отримають більше чотирьох тисяч матерів. Ті, кому присвоєно це звання у 2009 році, отримають 6690 гривень, а ті, хто цього року — 8690 гривень. Всього гроші отримають майже чотири тисячі мешканок Рівненщини, а ще для п’яти з половиною тисяч готують матеріали для присвоєння почесного звання «Мати-героїня».
