Медичними установами, де вимагають астрономічні суми як «благодійну допомогу», зацікавився Антимонопольний комітет. «Благодійні пожертви є завуальованими платними послугами, нав`язування яких може призвести до порушення конкуренційного законодавства та негативних наслідків для споживачів. Хоча нашим законодавством передбачена сплата добровільних благодійних внесків до будь-яких розмірах, прийнятних для споживачів», — повідомили в прес-службі АМКУ.
На вимогу комітету МОЗ направив до медустанов роз’яснювальні листи з проханням дотримуватися закону під час збору добровільних внесків від споживачів. Однак ясно, що ефекту від цих листів не буде. Тим часом експерти стверджують, що контролювати благодійну допомогу неможливо. У той же час і без неї вітчизняна медицина існувати не здатна. ”Як можна контролювати благодійність, якщо в нашому законодавстві не написано, що цього робити не можна? Благодійні внески можна збирати хоч на паперті, хоч на вокзалі. Якщо наводити порядок, тоді треба ці внески взагалі заборонити», — заявив Віктор Сердюк, віце-президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів. За його словами, цього року на медицину в бюджеті передбачили 41 млрд. грн. Разом з тим ще як мінімум 30 млрд. грн. піде на вітчизняну медицину з кишені простих громадян. ”Приблизно 16-20 млрд. українці витрачають на ліки. Крім того, лягаючи в лікарню, несуть із собою і постільну білизну, і їжу, і плівки для рентгену. Виходить, лише 10-15% із цієї суми становлять безпосередньо грошові внески. Це 3-5 млрд. гривень на рік. Добре, якщо ці гроші отримують лікарі, які надали пацієнтові якусь послугу», — пояснює пан Сердюк. Експерт упевнений, що одним з виходів у ситуації, що склалася, може стати введення цільових благодійних внесків: «на постільну білизну», «на інструменти»... Проте контролювати їхнє використання повинні самі пацієнти, які можуть організовувати спеціальні наглядові ради.
