Уже півроку бореться з раком головного мозку 11-річна острожанка Каріна Ровенчук. Місяць тому дівчинці зробили у Києві операцію, але вона досі не опритомніла. Дідусь та бабуся, які виховують Каріну та її менших братів, не полишають надію, що їхня онука вийде з коми та одужає.
Каріна цього року ходила до п’ятого класу школи у селі Оженин Острозького району, проте завершити навчальний рік з ровесниками їй, відмінниці, не вдалося. Взимку бабуся дівчинки почала помічати, що з Каріною не все гаразд.
- Карінка, коли нахилялася і різко підводилася, завжди зойкала. Ми її запитували, що таке, а вона – “Голівка”. Щоб сильно боліла, то ні, але вирішила завезти її в лікарню, - розповідає бабуся дівчинки Ірина Марцеліна. – Лікар, до якого спершу звернулися, сказав, що то – підліткове, проте я засумнівалася, сама зводила внучку, аби їй зробили ОМРТ. Тоді й з’ясувалося, що у Карінки – пухлина у мозку. Злоякісна. У Рівному зробили весною операцію, поставили шунт, але дитині ставало гірше, почало віднімати частини тіла. Ми поїхали у Київ, в Інститут нейрохірургії імені академіка Ромоданова. Тамтешні лікарі розпочали робити операцію. 13 годин Каріна провела на операційному столі. Пухлину вирізали, але внучка досі не опритомніла, втратила багато крові. Через те, що вже стільки часу лежить, у неї розпочалася двостороння пневмонія, уже другий тиждень онуку температурить. Вона спершу і дихати самостійно не могла.
Говорити про хворобу внучки бабусі важко: “Вона не може навіть оченята відкрити”, - зриваючись на плач розповідає пані Ірина. Щодня родині доводиться витрачати тисячу, а той 3-4 тисячі гривень на ліки. Окрім того, бабуся купує Каріні дитячу їжу, збиває у блендері та годує дівчинку через зонд. Лікарі, як і рідні, лише чекають, коли дівчинка отямиться. Тоді їй можна буде проходити потрібний для лікування раку курс опромінення та хіміотерапії.
- Каріну так всі люблять і вона така прихильна до всіх була, добра, - розповідає Ірина Марцеліна. – Я неймовірно хочу, щоб вона одужала. 19 жовтня Каріні виповниться 12років. Вона так любить вчитися, читати, танцювати… У Карінки ще є два братики: Артем, який другий клас закінчив, та Лука, йому ще чотирьох немає. Зараз вони в Оженині з дідусем. Чоловік, а він у мене майор, з АТО тільки минулого року повернувся, змушений був взяти відпустку, аби доглядати за дітьми, бо хлопці якраз такі, що за ними нагляд потрібний, а дитячий садок закрили на літо. Я також з роботи змушена була піти… Батько Каріни та її братів у нашому ж селі живе, але не допомагає – всі гроші на горілку витрачає. А мати, моя донька, теж з поганою компанією зв’язалася, пиячила, доки в реанімацію не потрапила, тепер у психіатричній лікарні в Острозі лікується. Каже, що більше не буде пити, мабуть, зрозуміла, що так не можна. Але я внуків з пелюшок вигляділа…
У родини не вистачає коштів на лікування Каріни. Бабуся дівчинки зізнається, що купуючи щодня ліки, які вкапують дитині, підгузки і т.п., боїться, що одного дня грошей не стане і їх змусять покинути палату. Про те, щоб лікувати онучку за кордоном, Марцеліни поки що тільки мріють.
Ви можете допомогти рідним Каріни з її лікуванням, надіславши кошти на картку бабусі у “ПриватБанку": 5168 7556 2955 6040 Марцеліна Ірина Володимирівна (тел.: 0978985877).
