У лютому дочка екс-спікера Верховної Ради України Володимира Литвина Олена разом з італійськими партнерами Luxury Code відкриває в Києві Будинок моди «Вілла Грос». Поворот досить несподіваний: адже нещодавно вона була президентом юридичної фірми. Останні декілька місяців Олена живе між Парижем, Міланом і Нью-Йорком — центрами світової моди.
«Навчаючись на факультеті міжнародного права, навіть уявити не могла, що шопінг стане моєю роботою» — Олено, у серпні минулого року ви сказали: мовляв, тільки на четвертому-п’ятому курсі виявили для себе, що є світові бренди і що потрібно стежити за модою... І от відкриваєте Будинок моди! — Я й тепер можу сказати те ж. Чесно кажучи, навчаючись на факультеті міжнародного права, ніколи не думала, що шопінг стане моєю роботою. Тим більше такого повороту не міг передбачити тато, який бачив мене на державній службі. — Зараз діти багатьох політиків захоплюються модними проектами. Наприклад, у Руслани Мороз шикарний салон краси... — Я, до речі, клієнтка її салону. Він дійсно дуже гарний. Але, головне, там працюють професіонали. — Ходять чутки, ваш Будинок моди в чотириповерховому стародавньому особняку буде не менш презентабельний... — Хотілося б! Але зараз ще ремонт у розпалі. Коли я в Києві, кожен мій робочий день починається з того, що я з’являюся на будівництві в спортивному костюмі і вникаю у всі процеси: штукатурка, побілка, клеєння шпалер... Незабаром, напевно, сама вже зможу стати майстром. Не все йде гладко, як хочеться. Іноді жаліюся тату: намагаєшся з людьми по-людськи, а вони все роблять абияк. Штукатурять нерівно, на шпалерах клей проступає — доводиться усе переробляти. — І що тато? — Каже: «Ти ж знаєш, як у нас працюють» (посміхається). Планую, що Будинок моди «Вілла Гросс» буде дуже незвичним. Одяг і взуття розмістяться в стародавніх рамах, начебто ці речі зображені на картинах. Всюди величезні дзеркала — теж у рамах під старовину. — І що запропонуєте київським модницям: Ів-Сен Лоран, Діор, Гуччі?.. — Не вгадали. Ми будемо продавати жіночий одяг і аксесуари абсолютно нових для України марок. Усі вони класу «люкс». Приміром, «Elie Saab». Засновник її Елі Саб — дизайнер арабських шейхів. Нині серед клієнток цього 39річного модельєра з Лівану найдорожчі кінодіви Голлівуду. Гарніших суконь, ніж у Елі Саба, я не бачила ніколи! Або, приміром, сумки «Zagliani» зі шкіри рептилій. Справжня сенсація! Шкіра рептилії досить груба і непрактична. А ці сумки можна згорнути в трубочку, упакувати в такому вигляді у валізу, а потім розгорнути — й усе. Знаєте, у чому секрет? Доктор, який винайшов ботокс (препарат, що розгладжує зморшки на обличчі жінок. — Авт.), додумався робити уколи в шкіру... рептилій. Сумки з неї м’якші, ніж тканина!
«Для мене прізвище людини ніколи не мало значення. Думала: так і до мене ставляться» — Щаслива ви, Олено! Мілан, Париж, Нью-Йорк — стільки вражень... — По-перше, це робота, і дуже важка. По-друге, важко перебувати далеко від дому. Нью-Йорк — важке місто. Пригнічують хмарочоси. Люди недружелюбні. Інша справа — Париж, місто кохання і романтики. Він мені близький, тим більше що французьку мову я вивчала з першого класу. А італійців взагалі обожнюю. Вони відкриті, товариські! Можеш йти вулицею втомлена, не в найкращому настрої, і раптом чоловік, який проходить повз, тобі посміхається, робить комплімент — просто так, не заради знайомства. Наприклад: «Гарного дня, красуне! «. Це так незвично! — До речі, про чоловіків. Усі обговорюють ваше розлучення з чоловіком, з яким ви прожили в шлюбі чотири з половиною роки. І я, як журналіст, не можу вас не запитати про це... — Так, я дійсно розлучилася. Саме напередодні Нового року — щоб усі неприємності залишилися в минулому. — В одній з телевізійних передач вам поставили запитання: «Чи знайомилися з вами тільки через те, що ви дочка Литвина?». Ви відповіли: «Зі мною навіть тому одружилися!». — Це правда. — Досить сміливе привселюдне зізнання. Думаю, на таке здатна тільки сильна особистість... — Для мене це було, зізнаюся, непросто. Тривалий час про свої проблеми не говорила навіть батькам. До розлучення ми з чоловіком уже не жили півтора року, але я людина досить скритна — до пори до часу усе тримаю в собі. І ось вирішила: нема рації бути в шлюбі з чоловіком і не жити з ним. Допускала, звичайно, що моє розлучення може негативно позначитися на іміджі батька. Але мені 25 років, і я хочу будувати своє життя, потрібно звільнити в ньому місце для того, щоб прийшов гідний мене чоловік. Адже, крім кар’єрного зростання, я хочу ще елементарного сімейного щастя, кохання, дітей... — Батьки схвалили ваше привселюдне зізнання про розлучення? — Ні, вони не привітали це. Але я глибоко переконана, у моїй ситуації вчинила правильно. У нас із колишнім чоловіком багато спільних знайомих. Не хочу, щоб з’являлися якісь домисли, народжувалися плітки... Адже вже почалося. Хтось із великих сказав: «Найголовніше — бути в дружбі із самим собою». Наслідуючи такий принцип, я роблю, як вважаю за потрібне. — Якби час повернути назад, розпізнали б думки, з якими екс-чоловік входив у вашу сім’ю? — Думаю, це практично неможливо. Те, що відбулося, звичайно, неприємно. Але багато чого мене навчило: я стала іншою людиною, і мене тепер складно образити. Можу сама йти, сама починати будь-яку справу, не лякаючись труднощів. — Не боїтеся, що з вами знову зможуть зав’язати стосунки з користі? «Зять Литвина» — звучить принаймні гарно... — Знаєте, якщо чесно, боюся. Не знаю, чи зможу тепер підпускати чоловіка так близько, як колись. Для мене прізвище людини ніколи не мало значення — тільки сама людина. Я думала, що й до мене так само люди ставляться. Зараз знайомства заводжу набагато обережніше.
«Відчуття смаку в тата вроджене» — Олено, у вас дуже гарні прикраси. Каблучка, сережки... А, пам’ятається, у минулому інтерв’ю ви говорили, що абсолютно байдужі до дорогоцінностей... — Більшість вважають, що в цих сережках рубіни (посміхається). Але вони коштують всього 40 доларів. Я їх купила в Італії в чудовому магазині біжутерії. Чомусь усі, хто знає мене, вважають, що на мені не можуть бути недорогі прикраси. — Більшість дівчат могли б вам позаздрити... — Знаєте, я намагаюся досить просто одягатися. Витрачати божевільні гроші на те, що рано чи пізно зношується і виходить з моди, нема рації. До речі, нині, коли часто почала їздити за кордон, у мене з’явилася можливість купувати одяг і взуття набагато дешевше. Приїхавши додому після замовлень, тиждень ходила в спортивному костюмі. Раніше для мене було великою загадкою, чому люди, які займаються індустрією моди, настільки просто одягаються: в основному в чорне, ніяких брязкалець... Потім зрозуміла: просто пересичуєшся цією яскравістю, строкатістю. Хочеться чогось простого. — Ваш батько завжди одягнений з голочки — це усі відзначають. Цікаво, він розбирається в брендах? — Ой, для нього бренди не мають ніякого значення. Він у них зовсім нічого не розуміє. Для нього головні критерії: подобається чи ні, добре сидить річ чи не дуже... А відчуття смаку в тата вроджене. Плюс мама завжди підкаже, що краще одягнути. — До речі, а мама і ваш брат Іван люблять шопінг? — Мама не женеться за марками. Головне, щоб річ подобалася і була якісною. Брат любить красиво одягтися — знайомі навіть кажуть, що в нього модельна зовнішність. Раніше Іван іноді брав костюми «напрокат» у тата, коли в них збігалися розміри. Тепер у брата розмір трохи більший. А взагалі, у нього така зовнішність — що не одягне, усе підходить (посміхається). — Рідним привозите одяг з-за кордону? — Тату, наприклад, складно робити подарунки. Одяг, взуття він любить вибирати сам. Зазвичай на день народження даруємо йому картини. Він любить «у сільській тематиці». Йдемо на Андріївський спуск і там купуємо. Ім’я художника значення не має. — А що у вас за парфуми? Дуже приємний аромат... — Парфуми — моя слабкість! Це «Hermes». Знайомі кажуть, що мене можна впізнати за цим ароматом... із заплющеними очима. Річ у тім, що в Україні вони не продаються. Їх можна знайти тільки за кордоном, хоча коштують вони стільки ж, скільки й звичайні. Особливість цих парфумів у тому, що їх можна компонувати з іншими — і щоразу утворюється новий, ексклюзивний аромат. — Напевно, буваючи за кордоном, ви вже познайомилися зі світовими знаменитостями... — На показах бачила, звичайно, багатьох. Туди ж увесь світ з’їжджається. Наприклад, якось сиділа поруч із відомою моделлю, танцівницею Дітою фон Тіз, сім хвилин виступу якої коштує 250 тисяч доларів. А в ресторані обідала за сусіднім столиком із Вікторією Бекхем і її молодшим сином. — У Вікторії було якесь чергове сенсаційне вбрання? — Ні. Звичайна чорна сукня, хоча, можливо, вона й коштує шалених грошей. Гарна дорога сумка і взуття. Вікторія дуже доглянута — обличчя, волосся, тіло. І товариська. Вона перша привіталася зі мною і моїми друзями, перепросила, що, можливо, її малюк нас потривожив... — Скажіть, а що буде модно нинішньої весни? Вже ж пора придивлятися до нового вбрання... — У моді яскраві кольори. Фаворит сезону — колір «індиго» (насичено-синій. — Авт.). Що ще? Сукні, сукні і ще раз сукні... Високий каблук. Усе жіночне і сексуальне...
