Цьогоріч в Україні має запрацювати перша сонячна електростанція. Вона міститиме 90 тисяч модулів і займе близько 40 га. За рік ця електростанція може виробити стільки електроенергії, скільки одна атомна станція продукує за місяць. Фахівці Рівненської атомної електростанції стверджують, що кожен вид електростанції є промисловим об’єктом, тому має небезпечні і шкідливі фактори, вони присутні й на вітрових, і на сонячних станціях.
Цьогоріч в Україні має запрацювати перша сонячна електростанція. Вона міститиме 90 тисяч модулів і займе близько 40 га. За рік ця електростанція може виробити стільки електроенергії, скільки одна атомна станція продукує за місяць. Фахівці Рівненської атомної електростанції стверджують, що кожен вид електростанції є промисловим об’єктом, тому має небезпечні і шкідливі фактори, вони присутні й на вітрових, і на сонячних станціях. Тому і після Чорнобильської катастрофи, і зараз, після аварії на японській АЕС Фукусіма-1, усе ж виступають за використання «мирного атома». Вони кажуть, що найбільш важливим у питанні безпеки для довкілля і людей є грамотна експлуатація.
Було французьке, стало вітчизняне З блочного щита управління (БЩУ) здійснюється централізований контроль та управління основними технологічними процесами енергоблоку. На оперативних панелях і пультах БЩУ розміщені пристрої контролю головних параметрів реакторної та турбінної установок. Інформація виводиться на пульт у вигляді фрагментів схем та графіків. Тут одночасно працює 4 людини з так званого оперативного персоналу, контроль здійснюється цілодобово й безперервно. Поряд з блочним щитом управління заступник начальника цеху теплової автоматики та вимірювань РАЕС Ігор Коломоєць демонструє «мозок» енергоблоку — програмно-технічний комплекс 3-го каналу системи безпеки блоку №1 станції, кожен блок має по три незалежні канали системи безпеки. Обладнання комплексу у рамках програми продовження термінів експлуатації блоків №1 та №2 повністю замінили, старе вивезли на утилізацію і поставили нове, виробництва Кіровоградського науково-виробничого об’єднання «Радій» та Сєвєродонецького «Імпульс». Раніше тут працювало французьке обладнання, поставлене за програмою ТАСIS. — Це — інформаційне ядро блока, — розповідає Ігор Коломоєць, — кожен відповідальний працівник станції може на своєму робочому місці контролювати технологічний процес. Вибір саме українського виробника не є формальним рішенням. «Імпульс» славився якістю свого обладнання ще в радянські часи, його технічна сторона є достатньою для контролю безпеки.
100 мільйонів на спокій Загалом програма модернізації обладнання з метою продовження термінів експлуатації 1-го та 2-го блоків тривала кілька років. Деяке обладнання та комунікації заміняють регулярно, у міру зношення, частина обладнання замінена повністю, разом з тим запроваджуються нові системи, яких раніше не було взагалі. Так, на станції за 100 мільйонів гривень збудували систему аварійного водяного живлення парогенераторів блоків №1 та №2. Вона призначена для переведення блока у безпечний стан у разі відмови інших систем охолодження унаслідок землетрусу, пожежі чи затоплення. Саме цієї установки, яка могла мінімізувати наслідки аварії, не було на станції Фукусіма-1. — Це перший проект в Україні, раніше аналогічна установка запрацювала на Кольській АЕС в Росії, — розповів начальник цеху систем забезпечення станції Сергій Берьозкін. - Об’єкт працює в режимі очікування, тут цілодобово чергує машиніст. Планові випробування проводимо щомісяця. На новіших блоках станції, №3 та №4 також передбачена система аварійної подачі води до парогенераторів. Система не збільшує забір води з річки, використовуючи артезіанську воду і технічну воду станції, яка пройшла хімічну очистку. Цей об’єкт — аварійного призначення, він потребує регулярних перевірок та аналізів, але ми сподіваємося, що у його використанні ніколи не буде потреби.
