Аби влада звернула увагу на проблему, треба щоб хтось загинув. Проблему аварійних балконів, яка існує у Рівному вже не перший рік, влада поки що не помічає. Жертв від небезпечних для життя балконів у місті ще не було. А ось постраждалий вже є. Проржавілі перила балкона будинку на вул. Княгині Ольги, 15 (на фото) призвели до падіння рівнянина Андрія Бабича з третього поверху. На щастя, Андрій залишився живий.
Андрій Бабич, послизнувшись на балконі своєї квартири, впав з третього поверху разом з металевими перилами. На що в управлінні житлово-комунального господарства зауважили, що балконні перила існують не для того, щоб на них спиратися, бо вони — «огороджувальний елемент, який витримує навантаження лише до 80 кілограмів». Андрію не пощастило: він важить 110. Того вечора до Андрія приїхав знайомий, а оскільки у дверях під’їзду встановлені кодові замки, господар вийшов на балкон, щоб гукнути гостю номер коду. Після чого, послизнувшись на мокрому лінолеумі, разом з балконним огородженням, яке відірвалося, впав додолу. З діагнозом «політравма, черепно-мозкова травма, забій грудного й поперекового відділів хребта, травма стегна, таза і множинні переломи ребер справа» Андрія Бабича доставили в реанімацію обласної лікарні. Згодом перевели до відділення торакальної хіріргії, де він перебуває й нині. Як розповів торакальний хірург Віктор Водоп’ян, у пацієнта були зламані сім ребер, у порожнині плеври скупчилася кров внаслідок внутрішньої кровотечі з травмованих легень. Після надання допомоги його стан стабілізувався. Нині він — середньої тяжкості. Але медики кажуть, що лікуватися потерпілому доведеться ще довго. Дружина постраждалого Ірина Андрейко звинувачує у тому, що трапилося, працівників ЖКП «Паркове» і навіть погрожує судовим позовом: — Всі мешканці нашого будинку, і я в тому числі, знали, що у нас і будинок — аварійний, і балкони у ньому — теж. Ми неодноразово зверталися з цього приводу в ЖКП, однак на наші звернення ніхто не реагував. Пояснювали одне і те ж: нема грошей на ремонт. Ніхто наші балкони ніколи за ввесь період, що я живу у цьому будинку (а це все життя), не обстежував. Я, коли зробила сучасний ремонт у квартирі, хотіла балкон накрити, але мені не дали на це дозволу у ЖКП. Щоправда, моя помилка була в тому, що я зверталася до них за дозволом усно, а не письмово. Втім, знаю, що в компетенції ЖКП й управління архітектури обслуговування фасадів та балконів і без їхнього дозволу я не маю права у це втручатися. Якщо начальник ЖКП не домовиться зі мною про компенсацію витрат на лікування та ремонт балкона, буду з ЖКП позиватися. Адже я — інвалід III групи, хворію на цукровий діабет. Не працюю ніде через поганий стан здоров’я. А тут ще й чоловік теж може стати інвалідом. Він у мене — спортсмен, штангіст. Готувався до змагань з триборства, які мали відбутися в середині травня. А тепер, кажуть медики, не менше двох місяців йому доведеться лежати в лікарні. Лише за перші дні на лікування пішло понад 6 тисяч гривень. Якби не друзі й рідні, не знаю, де б взяла такі гроші. У ЖКП «Паркове» своєї вини у тому, що трапилося, не визнають, але не відмовляються допомогти пані Ірині з лікуванням чоловіка. Говорить головний інженер ЖКП Володимир Носар: — Нині можна що завгодно говорити. І навіть те, що до нас, начебто, зверталися з приводу аварійності балконів у даному будинку, однак ні заявок у диспетчерську службу ЖКП, ні письмових звернень насправді не надходило. Нині на підприємстві створено комісію, яка вивчає даний випадок. Також робитимемо експертизу конструкцій балкона. Щоправда, ще не вирішили, — де саме. Відповідна лабораторія є в університеті водного господарства, але там за експертизу хочуть близько 5 тисяч гривень. Ще є фірма, яка може її зробити дешевше. Після експертизи можна буде говорити про причину обвалу огородження балкона. Будинок на вулиці Княгині Ольги, 15, де це трапилося, — не аварійний. Квартира потерпілого громадянина — приватизована. Тож за своїм приватним балконом мешканці повинні стежити самостійно і при потребі звертатися до працівників ЖКП. Вони до нас жодного разу не зверталися. Зовні часткове руйнування й корозія металевих конструкцій балкона помітні, але потрібне технічне обстеження зносу його конструкційних елементів. Ми двічі на рік — восени і навесні — робимо візуальні огляди будинків, і в тому числі й балконів. Оглядаємо на предмет наявності тріщин, кренів, тобто фіксуємо видимі речі. Аварійні балкони зрізаємо. Так зробили з балконами будинків на вулиці 16 Липня, які збудовані ще на початку минулого століття. А ремонтуємо балкони лише при капітальних ремонтах будинків. Щоправда, якщо мешканці звертаються з приводу поламаних балконних поручнів, зварюємо їх. Робимо це безкоштовно. Не думаю, що у тому, що трапилося, є вина працівників ЖКП. Але зважаючи на те, що дружина потерпілого — інвалід, по-людськи було б правильно їй допомогти коштами на лікування чоловіка. Тож якщо наша комісія прийме таке рішення, візьмемо частину витрат на лікування на себе. Начальник міського управління житлово-комунального господарства Іван Гема повідомив, що у Рівному є ще близько 200 аварійних балконів. Вони, як правило, розташовані у старих будинках, переважно «хрущовках». Це, зокрема, на проспекті Миру, вулицях Гагаріна, Князя Романа, Черняка, Соборній та ін. У місті діє програма відновлення балконів, але коштів, які на це виділяють, вистачає лише на ремонт близько 20 балконів на рік. Середня вартість відновлення одного балкона, за словами п. Геми, близько 20 тисяч гривень. Головний комунальник міста вважає, що дбати про власну безпеку повинні самі рівняни. Для цього слід звертатися у ЖКП за обстеженням балконів, яке виконують безкоштовно.
