Вчені Північно-східного університету стверджують, що з роллю боса цілком комфортно може впоратися будь-яка людина, тоді як на роль підлеглого підходить далеко не кожен.
«Люди, які не хочуть грати другорядну роль, будуть боротися», — відзначає Джудіт Хол, професор психології, яка очолювала дослідження. Дослідження охопило 138 студентів старших курсів, яких розбили по парах для рольової гри, що припускала управління картинною галереєю. До початку гри кожному учаснику потрібно було відповісти на запитання про те, яку роль вони хотіли б грати — власника галереї (начальника) чи помічника власника галереї (підлеглого). Проте ролі розподілялися між учасниками навмання, і деяким студентам, які бажали стати босами, довелося перетворитися на підлеглих і «плазувати» перед керівниками, якими стали природжені «другі скрипки». Парам потрібно було обрати картини для виставлення в галереї. Люди, які одержали роль боса проти своєї волі, були самовпевнені й взагалі поводилися так, як повинен поводитися начальник. А ті, хто став підлеглим проти своєї волі, обурювалися тим фактом, що їм дісталася нижча позиція, і намагалися домінувати, хоча їх «робота» цього не припускала. Це відкриття, на думку вчених, може допомогти менеджерам у розумінні динаміки офісного життя. «Бувають люди, які прагнуть до вищого статусу, до домінування, і коли вони не одержують бажаного підвищення, то можуть стати агресивними, — говорить Маріанна Шмід Маст, професор психології університету Цюріха. — Вони в змозі швидко включиться в боротьбу за владу, що може ускладнити стосунки в колективі». Ті, хто вже став босом, підкреслює Хол, не повинні сприймати результати дослідження як образу, тому що під час експерименту оцінювалася лише готовність людей приміряти до себе ті або інші позиції, а не якість їхньої роботи.
