Фахівці з'ясували, як емоційний стан впливає на роботу серця, рівень артеріального тиску, гормони і чому не треба здавати аналізи з поганим настроєм.
Нерідко перепади настрою — симптом фізіологічний. Тіло за допомогою емоцій хоче показати нам, де болить.
Неадекватно бурхливі реакції на найпростіші речі, дисфорія (тобто різкі перепади настрою від веселого до похмурого) можуть бути ознаками порушення обміну речовин.
Нерідко поганий настрій — один з перших дзвіночків цукрового діабету 2?го типу. Також зниження засвоєння інсуліну може спричиняти напади нервової обжерливості. Звідси і розповсюджена думка про те, що діабетиками стають ті, хто багато їсть солодкого і жирного. А насправді зв'язок зворотний — вже хвора на діабет людина їсть і не може насититися. Оскільки інсулін погано всмоктується, і організм вимагає все більше «палива», тобто вуглеводів.
Дуже дратівливою робить людину хвора щитовидка. Фахівці з психосоматики (розділу медицини, який вивчає зв'язок вищої нервової діяльності людини з роботою різних систем організму) відзначають, що нестача гормонів щитовидної залози — гіпотиреоз — викликає слізну слабкість, а надлишок — гіпертиреоз — буркотливість, дратівливість з агресивними проявами.
Дратівливість з депресивним відтінком, перепадами настрою дають захворювання, пов'язані з порушенням виробництва статевих гормонів, наприклад, міома матки, мастопатія. У чоловіків аденому і застійний простатит нерідко супроводжують агресивність, гнівлива депресія.
А якщо завжди стримана і спокійна людина раптом починає спалахувати, гарячкувати ні з того ні з сього, варто обстежити серце. Так часто трапляється при порушеннях провідності міокарда, деяких видах аритмії.
Недовірливість, гидливість, розбірливість в їжі з'являються при проблемах зі шлунком і 12?палою кишкою.
Вразливість і бажання «підколоти» близьких, постійно вставити свої «п'ять копійок» всупереч навіть в найочевиднішій ситуації характерні при хворобах печінки і жовчного міхура.
Спалахи дратівливості на порожньому місці, злісні, мстиві нотки в настрої нерідко сигналізують про хронічний больовий синдром, наприклад, при проблемах із суглобами, хребтом.
Кожна наша емоція забезпечується певним набором хімічних реакцій в організмі. Коли ми в стресі, в поганому настрої, наші ендокринні залози виробляють менше серотоніну і ендорфінів — «гормонів щастя», зате більше ацетилхоліну і норадреналіну — «гормонів стресу». Ударні дози ацетилхоліну роблять нас млявими, не дають зосередитися. Норадреналін підвищує рівень агресії й артеріальний тиск.
Негативний настрій діє не тільки на психіку, але й на весь організм в цілому, навіть на результати аналізів. Тому якщо ви в поганому настрої, можуть бути не зовсім правильними результати аналізів крові (мова, зрозуміло, не про екстрену ситуацію). Наприклад, рівень гемоглобіну підскочить, якщо ви роздратовані, і впаде, якщо відчуваєте млявість. Те ж саме і з рівнем глюкози.
Коли ми роздратовані, підвищується вироблення шлункового соку і кислотність. Є навіть поняття «нервовий гастрит». Тому результати гастроскопії теж будуть не зовсім точними.
Не варто робити й косметичні процедури (пілінг, обгортання та ін.) — шкіра в такому стані напружена і менш сприйнятлива, ефект буде нижчим.
