Прощання з Сергієм Савтирою відбудеться завтра, 21 січня, на майдані Незалежності о 10:00. Поховають його на кладовищі "Нове".
Сергій Савтира народився і виріс в мальовничому с. Моквин, на Березнівщині. Змалечку був дуже вихованим і чемним, з медаллю закінчив школу, а за тим вступив на будівельний факультет Рівненського інституту водного господарства. Після його закінчення влаштувався в Рівному на роботу, одружився, виховував своїх дітей.
Сергій був надзвичайно добрим та спокійним. Він любив свій рідний Моквин, а оскільки виріс гармонії з природою, той захоплення мав пов’язані з нею. Залюбки рибалив на Случі, збирав у лісі гриби. Він був добрим сином, який шанував батьків та дбав про них до останнього їхнього подиху.
Він понад усе любив своїх діток , 19- річний син та 14-річна донечка були для Сергія всім, старався їм приділяти якомога більше уваги і турботи. Сергій був дуже близький з своєю рідною сестричкою, яка завжди підтримувала його в житті. Змалечку його виховували бути патріотом і любити свою Батьківщину - таким Героя памʼятатимуть знайомі і рідні.
Війна увірвалася в життя Сергія раптово, як і в життя багатьох українських родин. Він не мав потрібного досвіду — лише військову кафедру за плечима. Але коли у жовтні отримав повістку, старший лейтенант без вагань став на захист України. Про те, як минали військові будні Героя, він волів рідним не розповідати.
- Це не по телефону, - повторював, коли дорогі люди розпитували про події навколо. Він до останнього захищав близьких від жахів, які довелося побачити.
28 січня Сергію мало б виповнитися 49 років. Вічна світла памʼять!
За повідомленням Рівненської міської ради.
