У селі Кураш, що на Дубровиччині, в останню путь провели відважного воїна УПА Степана Бакунця.
Його серце перестало битися вчора, 3 січня, на 95-му році життя.
Ветеран зробив собі металевого хреста з кам'яною табличкою, бо знав, що невдовзі помре, повідомляє Людмила Босик.
Як повідомляє Дубровицька РДА, віддати останню шану до села прибули представники районної влади, воїни АТО і ООС, жителі Дубровицького, Володимирецького, Сарненського районів та громадські активісти.
Довідка: Степан Бакунець більше 70-ти років прожив під вигаданим прізвищем. Народився Олександр Шмалюх (саме таким було його справжнє ім'я та прізвище) у 1925-му році на Поліссі в сільській родині, де було п'ятеро дітей. Під час війни утік з етапу українців, яких відправляли на роботу до Німеччини. 17-річним пройшов вишкіл і приєднався до українських повстанців, став вояком сотні під командуванням Григорія Перегійняка-«Коробки». У її складі 8 лютого 1943 року брав участь у першому бою УПА проти німців, звільнивши заручників із комендатури містечка Володимирець на Рівненщині.
У 1944-му, перебуваючи в рідних місцях, навідався до батьківської хати, але натрапив на засідку НКВД. Саме тоді, щоб відвести підозри від родини, назвався Степаном (на честь Бандери) Бакунцем. Пройшов табори Казахстану і Колими. Після звільнення оселився з дружиною, з якою познайомився на засланні, в селі Кураш Дубровицького районі на Рівненщині. У 1976 році Бакунці пошили національний синьо-жовтий прапор, який довгий час зберігали, як реліквію.
У 2019 році Степана Бакунця було нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.