З неабияким обуренням ми прочитали лист Єгора Біліцького в газеті за 22 травня під назвою «В міліції корупція?». Ми — це батьки та діти, яких Єгор Біліцький назвав «злочинцями» і які, за його словами, «жорстоко його побили».
З неабияким обуренням ми прочитали лист Єгора Біліцького в газеті за 22 травня під назвою «В міліції корупція?». Ми — це батьки та діти, яких Єгор Біліцький назвав «злочинцями» і які, за його словами, «жорстоко його побили». Можливо, декілька слів правди в цьому листі є, можливо, Єгор Біліцький і постраждав у вечір 3 серпня. Але чому він вказує на всіх хлопців, мешканців Квасилова, які були в той вечір на дискотеці в селі Корнині. Щоб зібрати групу з 10 чоловік? А чому з 10, а не з 15, 20... (чи в той день не було стільки хлопців з Квасилова?). В інтересах слідства ми не будемо зупинятися на подробицях цієї справи, скажемо лише одне — дуже сподіваємось, що справа буде розслідувана об’єктивно. А ще через газету хочемо офіційно заявити, що ніяких «своїх» людей у прокуратурі в нас немає, жодних грошей міліції ми не платили і не знаходили «зацікавлених», які б не давали ходу справі. Навпаки — хочемо, щоб ця справа була якнайшвидше об’єктивно розслідувана і ми, батьки, і наші діти змогли б спокійно зітхнути. Яку мету переслідує Біліцький, звинувачуючи невинних дітей? Можливо, йому потрібно задуматись, що справа триває так довго не тому, що ми «всім заплатили», як він пише, а тому, що ще існує справедливість, і є чесні та порядні люди в правоохоронних органах.