На підсумковій колегії Державного комітету земельних ресурсів роботу землевпорядної служби Рівненщини відзначили: за показниками область в рейтингу на 6-8 місці. Втім, є у «земельників» не лише досягнення, а й проблеми. Про них говорили на засіданні обласної колегії управління Держкомзему.
Хай землю купують... у банку — Перша наша проблема — це відсутність фінансування з Держбюджету на здійснення земельної реформи, — пояснює начальник головного управління Держкомзему області Світлана Богатирчук-Кривко. — Законодаство вимагає, щоб 30% від плати за землю спрямовувати на реалізацію земельної реформи. А реально в державі на це в останні роки витрачалося усього 0,5-0,8%. Вкрай потрібно створити автоматизовану систему державного земельного кадастру. Без неї не працює ринок земель. Протягом минулого року часто обговорювали питання про зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Зрозуміло, що більшість людей чекає, коли нарешті продаватимуть землю. Але я вважаю, що доки не буде створена система державного земельного кадастру, це технічно неможливо. І без неї землю скуповуватимуть у людей задешево. Тобто повинен бути земельний банк. І якщо хоче людина продати землю — продає її державі, хоче купити — купує також в держави. Тоді посередники не наживатимуться на нашій українській землі.
Без проекту сівозміни землі не дадуть Вже з 1 липня цього року від тих, хто користується сільськогосподарськими землями площею понад 100 гектарів, вимагатимуть проекти сівозмін. Світлана Богатирчук-Кривко дуже задоволена такими змінами до законодавства. Адже, пояснює, вони дозволять не виснажувати родючі землі. Всіх землекористувачів буде попереджено, що договори оренди реєструватимуть лише при наявності проектів сівозмін.
Понад 31 тисяча рівнян отримали торік держакти на землю В області вже приватизували землю 97% громадян з понад 311 тисяч, які мають на це право. Торік стали законними власниками земельних ділянок й отримали державні акти на них понад 31 тисяча мешканців області. Це вдвічі більше, ніж у 2008 році. Посприяла цьому торішня постанова Кабміну, завдяки якій громадяни мали право на безкоштовне виготовлення держактів та документів на приватизацію ділянок, якими користуються споконвіків. Оформлення людьми прав на ділянки стало своєрідною інвентаризацією землі і дозволило збільшити надходження до місцевих бюджетів. Адже за приватизовані ділянки тепер їхні власники сплачуватимуть податки.
Економічна криза налякала покупців землі Торік кількість укладених договорів оренди землі в області у порівнянні з 2008 роком зменшилася. Загалом в області лише 46% сільськогосподарських земель здано в оренду. Сплатити за них орендарі мають 66 мільйонів гривень у рік. Втім, негатив у тому, що 63% орендної плати надходить у натуральній формі, а не в грошовій. А оскільки ціни на натуральну продукцію встановлюють керівники сільськогосподарських підприємств, вони виходять вищими за ціни на імпортну продукцію. Середня ціна орендної плати за гектар сільськогосподарської землі в області торік була нижчою за середню в Україні — 232 гривні (в державі 260). Втім, не всі орендарі її вчасно сплатили. На продажу землі торік область заробила 27 мільйонів гривень. Це вдвічі більше від запланованого, але небагато. Втім, що можна хотіти, якщо з 57 аукціонів з продажу земельних ділянок відбулося лише трохи більше половини. На решту ділянок, які намагалися продати з аукціону, не знайшлося покупців — їх відлякала економічна криза і висока початкова ціна на ділянки.
”Земельники» не повинні бути комфортними” Начальник головного управління Держкомзему області Світлана Богатирчук-Кривко вважає нормальними некомфортні відносини своїх підлеглих з представниками органів місцевої влади. Адже хоче бачити у них людей «з інспекторською жилкою». Тому не дивується, що в деяких районах на адресу працівників районних управлінь Держкомзему звучать залякування і погрози. Навпаки — пишається, що результат їхньої роботи торік вилився у 270 справ, переданих до прокуратури.
