Не обов’язково довго перебувати на пляжі чи на вулиці в спеку, тепловий удар може статися й через тривалі інтенсивні фізичні навантаження (походи, спортивні тренування, активні ігри) з рясним потовиділенням; носіння щільного одягу, через який не проникає повітря в спекотну, задушливу погоду; роботу чи довге перебування в гарячих цехах, на кухні, в задушливому жаркому приміщенні. А також через зневоднення організму через недотримання питного режиму в спеку. До теплових ударів та перегрівання найбільше схильні діти (особливо груднички), люди похилого віку та з хворобами вегетативної нервової системи.
Тривале перебування на сонці, в задушливому приміщенні, транспорті й т.д. небезпечне низкою негативних для організму станів. При перегріванні через рясне потовиділення (механізм терморегуляції) відбувається зневоднення організму. Через велику втрату рідини згущується кров, порушується мікроциркуляція в тканинах, настає кисневе голодування, в тому числі в тканинах серця і мозку. Через сильне потовиділення організм втрачає не тільки рідину, а й розчинені в ній електроліти (солі). Порушується водно-сольовий баланс та обмін речовин. При перегріванні організму відбувається денатурація (руйнування) білка.
Через це важливо уникати провокуючих чинників і пам’ятати, що тепловий удар може розвинутися як раптово, так і через 6-24 години після перегрівання. Симптоми, які повинні насторожити: нудота; запаморочення; порушення дихання; рясний холодний піт; підвищення температури тіла; «сплутаність» свідомості; будь-які порушення зору; лихоманка; м'язова слабкість, тремтіння.
Насамперед по можливості потрібно перейти в прохолодне приміщення або хоча б в тінь. Зняти зайвий одяг, ослабити пасок, комірець — все те, що заважає дихати або обмежує рухи. Повністю або частково охолодитися: прийняти душ, опустити руки або ноги в холодну воду, покласти на лоб холодний компрес. Випити прохолодної води (пити краще невеликими порціями). І бажано звернутися до лікаря навіть при легкому ступені теплового удару.
