Бурштинова проблема на Рівненщині дедалі загострюється. Старателі та їхні покровителі уже не лише воюють між собою, а й демонструють, доволі переконливо, в тому числі й міліції, що їхня територія — недоторканна. Судячи з того, скільки заробляють на сонячному камінні, бурштинова війна на Рівненщині може закінчитися тільки разом із самим бурштином.
Забрали те, що їм належало?
Четвертого лютого у Рівненському міському суді розглядатимуть справу про "службову недбалість" слідчого головного управління міліції Андрія Трофимчука, з кабінету якого 26 листопада минулого року винесли 136 кг бурштину, 80 тисяч доларів і документи досудового розслідування. Слідчого звільнили. Провину він свою не визнає. Правоохоронці натякали, що до справи залучать багатьох винних осіб. Проте поки що жодного прізвища, окрім Трофимчука, не прозвучало. За свою "недбалість" капітан може сісти за грати на п'ять років. В одній з версій листопадового пограбування звучало, що причетними можуть бути як чинні, так і колишні працівники УМВС, які добре знали, де буде лежати бурштин, як пробратися до кабінету, а також те, що грати на вікнах в управлінні виявляться "декоративними". Щоправда, багато хто не відкидав і ту версію, що це — справа рук самих бурштинокопачів. Зокрема, такої ж думки і Роман Захарчук, лідер ГО "Поліська січ", який ситуацію з нелегальним видобутком бурштину знає зсередини:— Міліціонери, конфіскувавши бурштин та гроші, насправді "хлопнули" серйозних людей, які нічого не бояться і які не є тутешніми. Вони приїхали в управління і просто забрали те, що їм належало. І повірте, 136 кілограмів бурштину і 80 тисяч доларів — це дрібниця порівняно з іншим доказом, який вони винесли з управління — важливою інформацією.
Бійки на бурштинових полях
За останні два тижні на Поліссі бурштинокопачі, розгнівані появою міліціонерів на "їхній території", уже двічі їх побили. Перший конфлікт стався 15 січня в урочищі "Юзефін" на Рокитнівщині. Бурштинокопачі, яких міліціонери нібито хотіли затримати за незаконний видобуток каміння, двох правоохоронців спровадили в лікарню. А 22 січня бійка була в урочищі "Гальбин" на Сарненщині, під час якої постраждало шестеро міліціонерів. Відбулися побоями, хоча бурштинокопачі мали вогнепальну зброю і таки стріляли. Щоправда, вгору. Але на цьому сутички із бурштинокопачами не закінчаться. Хіба що міліція буде обходити їх стороною. Вони заявили міліціонерам, що ті мають воювати на сході, а не в лісах з людьми... До речі, уже не вперше поліщуки чинять опір і мобілізації. Торік на Рокитнівщині в селах не дозволили військовій медкомісії провести медогляд військовозобов'язаних. А цього тижня розлючені новою хвилею мобілізації жінки на Зарічненщині порвали кілька десятків повісток, які прийшли на село.
За словами Романа Захарчука, який зі своєю "Поліською січчю" намагався свого часу зупинити незаконний видобуток бурштину, конфлікти між старателями та правоохоронцями — ще незначні порівняно з тими, що відбуваються між самими бурштинокопачами. Найближчим часом, каже п. Захарчук, нових спалахів очікують на родовищі поблизу Дубровиці та у Городку Володимирецького району:
— Бурштин приносить настільки великі гроші, що зупинити його видобування лише тими методами, що зараз, неможливо. На Сарненщині, наприклад, нині "хуліганять" — на одну-дві години виїжджають мити бурштин і до приїзду міліції втікають. Хіба що "впливові" працюють скільки хочуть. Побиття міліціонерів я б розцінював як спробу залякати начальника міліції. Максимов показав свою принципову позицію і зараз знову точаться підкилимні ігри про призначення нового начальника УМВС.
Державний "Укрбурштин" заважає нелегалам
На Рівненщині є два державних підприємства, які мають дозвіл на видобуток та обробку бурштину — ДП "Бурштин Україна" та ДП "Укрбурштин". Їхні юридичні адреси ідентичні — на вулиці Київській, 94. Тільки перше підпорядковується Державній службі геології та надр, а друге — Міністерству промисловості і перебуває у стані санації, тобто поверненні з банкрутства. Минулої п'ятниці правоохоронці зробили обшук на "Укрбурштині". Слідчі нібито шукали папери, які підтверджують, що підприємство передало свого часу бульдозер та автомобіль ПП "Граніт", яке їх так і не повернуло. Насправді ж, вважає Павло Ніколаєнко, керівник "Укрбурштину", з допомогою прокуратури та міського суду підприємство хочуть захопити:— Коли мене призначили керівником, я особисто ходив у прокуратуру, аби нам допомогли повернути цю техніку, бо "Граніт" не віддавав. І що натомість? Нас, потерпілих, зробили злочинцями і влаштували обшук, причому вилучили документи, які взагалі ніякого стосунку до цих машин не мають і попри те, що усі потрібні документи я і так надав. Насправді рішення рівненських суддів Петра Денисюка та Володимира Долі — це замовлення впливових осіб з Рівного та Києва, щоб знищити ДП "Укрбурштин". Наше підприємство має ліцензії і погодження на геологічне дослідження, видобуток і переробку бурштину. Саме тому його робота невигідна тим, хто зацікавлений у подальшому незаконному видобутку бурштину. Не зацікавлена в цьому і Верховна Рада, яка до цього часу не прийняла закон про легалізацію видобутку бурштину. За останній час підприємство (після багатьох років намагання рейдерів його збанкрутувати і продати за безцінь) швидко розвивається і виходить з кризи. Місцеві бурштинокопачі до мене приходять по допомогу. Вони хочуть працювати законно, а не ховатися по кущах. Ми створили програму, як легалізувати бурштинодобування. Але наші пропозиції дуже невигідні багатьом людям. А нині відбувається нонсенс — "Бурштин Україна" в день видобуває аж… 10 кілограмів бурштину. Та це ж смішно, зважаючи на те, що за ніч півтонни помпами намивають. Лише польська біржа на рівненському бурштині має 600 мільйонів доларів щороку, а нашим бюджетам не дістається нічого.
Легалізація старателів — план, який не виконати?
Народні депутати обіцяли бурштинокопачам, що от-от приймуть потрібний закон, який дозволить вимивати бурштин законним способом. Поліщуки настільки повірили у слова, що навіть на короткий час добровільно відмовилися від заробітку (йдеться про потуги клесівських бурштинокопачів створити власну громадську організацію, захищати свою територію і прискорити законодавчі зміни), але тривало це недовго. Законопроекти і Миколи Кучерука, і Юрія Вознюка навіть не поставили на голосування. Новообраний від поліських районів нардеп Сергій Євтушок також обіцяв легалізувати бурштинодобування, але і його законопроект не витримав критики Кабміну. Сергій Євтушок, депутат Верховної Ради:— На усі підготовлені законопроекти Кабінет Міністрів одразу пише негативні висновки. Я вже домовився із міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, що він делегує своїх юристів і працюватимемо над новим проектом разом. Але він стосуватиметься легалізації старателів, а не бурштинодобування. Аби узаконити останнє, потрібно змінювати чимало нормативних актів. У законі про старателів ітиметься ж, що вони працюватимуть лише на вже порушених територіях, сплачуватимуть податки та рекультивуватимуть землі після видобування бурштину. Я впевнений, закон вдасться реалізувати цього року. Ми від дітей-чорнобильців забираємо гроші на харчування, мотивуючи, що їх не вистачає у бюджеті, а тим часом поза бюджетом мільйони гривень пливуть і осідають в чиїхось кишенях. Я про легалізацію старателів і про доходи від цього на кожному телеканалі кричу, щоразу апелюю до прем'єр-міністра, аби він нарешті звернув увагу на це питання. Ініціював створення слідчої комісії з народних депутатів, долучимо новостворені старательські організації, виїжджатимемо на місця бурштинодобування і намагатимемося спільно вирішити питання і припинити протистояння. Так, коли начальником облуправління міліції був Микола Щирук, в урочищі "Гальбин" на Сарненщині таки зупинили добування бурштину. Але ж там такі поклади, що людей туди тягне, бо можна заробити неабиякі гроші — звідси і нещодавні конфлікти. Навколо ж державних підприємств, які видобувають бурштин, теж поки що чимало корупції.Роман Захарчук, лідер ГО "Поліська січ":
— Потрібно легалізувати старательський метод видобування бурштину — і все стихне. А до прийняття відповідного закону — заборонити видобування. Зробити це можна. Так, ми свого часу два тижні допомагали правоохоронцям стримувати бурштинокопачів, але нас почали обливати брудом, бо ми, принципові, стали невигідними. Ми відійшли, втім, за потреби готові знову захищати порядок.
