Нове життя старих стін. Як в області відновлюватимуть костел та вежу

Зробити Рівненщину туристично привабливою – таку мету озвучують щоразу, коли йдеться про розвиток регіону. І область справді має потенціал: десятки архітектурних пам’яток, що мають свої історії, легенди та міфи, які могли б надихати письменників і режисерів. Якби ці історії було кому і, що головне, де розповідати.

Останніми роками деякі з занедбаних архітектурних надбань починають повертати до життя. Цього року список має поповнитися двома новими об’єктами – Татарською надбрамною вежею в Острозі та Благовіщинським костелом у Клевані Рівненського району.

Звістки про фінансування костелу та вежі надійшли майже одночасно. Минулого тижня Міністерство культури відібрало вісім з понад півтори сотні проектів (серед яких і острозький), які отримають фінансування для відновлення культурної спадщини. А у Клевані побувала комісія від польського уряду, яка погодилася включити костел до урядової програми Польщі з фінансування споруд сакрального значення.

Острог у збереженні пам’яток особливо активний. Від минулого року у містечку коштами меценатів інтенсивно відновлюють Велику синагогу. А тепер за допомогою коштів з держбюджету Татарську надбрамну вежу, оборонну споруду кінця XV – початку XVI століття, перетворять на «культурний барбакан» (саме таку назву має і проект, який виграв конкурс Мінкультури «Малі міста – великі враження»).

- Ідея відродити вежу і зробити її місцем для проведення різноманітних культурних заходів фактично лежала на поверхні, - розповідає заступниця міського голови Острога Оксана Ситницька. – У місті щороку проводимо фестиваль «Острог. Ренесанс» і ще торік у нас були плани організувати котрісь із заходів у вежі. Волонтери навели там лад, але стан споруди настільки занедбаний, що у таких умовах проводити будь-що не було би змоги.

Оскільки вежа на балансі історико-культурного заповідника, який підпорядкований обласній раді, ми не могли фінансувати споруду з міського бюджету. Тож коли побачили оголошення конкурсу Міністерства культури, сумнівів, що потрібно подаватися, не було. Ідейним розробником проекту «Культурний барбакан» (барбакан – фортифікаційна споруда часів середньовіччя – ред.) є начальниця відділу культури Ольга Лозюк. Вона змогла згуртувати істориків, будівельників, студентів та всіх небайдужих, хто прагнув допомогти.

На захист проекту у міністерстві підготували 3D-презентацію, яка всіх вразила. Острог став єдиним містом в Західній Україні, чий проект відібрали для фінансування. Обіцяють виділити не менше 500 тис. грн. Проте точну суму поки не знаємо: ще має приїхати експерт міністерства, аби оцінити стан споруди.

Також отримали згоду на підтримку проекту з обласного та міського бюджету. З обласного мають надати 100 тис. грн., стільки ж з міського, проте місцева влада готова у разі потреби допомогти і більшою сумою.

Проектно-кошторисної документації на реставрацію вежі наразі немає. За словами пані Ситницької, Міністерство культури обіцяло допомогти з розробкою документів та експертизою. Процедура займе кілька місяців, проте в Острозі сподіваються, що на осінь проект вдасться реалізувати.

За задумом, Татарську надбрамну вежу перетворять на місце для проведення різноманітних концертів, виставок, читань і т.п. Розробникам проекту підказали техніку, яку застосовують під час реставрації архітектурних пам’яток в Італії. За допомогою спеціального металевого каркасу замінять зруйновану стіну вежі. Вдень вона не спотворюватиме оригінальної споруди, а вночі підсвічуватиметься, створюючи ілюзію цілісності старої будови.

На відміну від вежі, Благовіщенський костел у Клевані, зведений у XVII столітті князем Юрієм Чарторийським, відновлюватимуть за польські кошти.

- Минулого тижня в Олиці, Клевані та Луцьку працювала комісія Міністерства культури Польщі, щоб визначити об'єкти, які будуть включені до спеціальної урядової програми на реставрацію, - зазначив ідейний натхненник відродження історичних споруд Клеваня Сергій Мініч. - Уже декілька років поспіль в Польщі діє програма, яка дозволяє реставрувати сакральні споруди за межами країни. Завдяки цій програмі триває реставрація костелу в Олиці. За два роки на нього виділили два мільйони злотих (понад 16 млн. грн). А у 2018 році розпочнеться реставрація клеванського костелу.  Заплановано усунути усі тріщини та затікання у будівлі. Проте скільки польський уряд зможе виділити коштів, наразі ще не відомо.

Заслуга в отриманні польського фінансування, зазначає пан Мініч, належить отцю Юрію, який проводить богослужіння і в Олиці, і на великі свята у Клевані (римо-католицька громада у селищі невелика). Саме він їздив до Польщі та клопотав про допомогу. На фінансування з місцевих бюджетів у Клевані поки не сподіваються. Хоча костел – у державній власності. До речі, скільки коштів потрібно, щоб повністю реставрувати костел, рахували востаннє у 1994 році. Більш актуальних розрахунків немає.

Окрім костелу, у Клевані є замок Чарторийських, стан якого значно гірший, аніж костелу. За словами пана Мініча, буде надіслано лист до Міністерства культури з проханням виділити кошти хоча б на консервацію споруди, аби та не руйнувалася далі.

Замок XVII ст., як і костел, належав родині Чарторийських. Торік благодійний фонд "Спадок. ХХІ століття", який очолює дружина Сергія Мініча Інна Мініч (Львівська), провів розкопки усипальниці костелу і знайшов останки княжого роду. Весною у Клевані відбудеться перепоховання і на нього, щоб віддати шану роду Чарторийських, з’їдуться представники уцілівших княжих родів з усієї Європи.

- А з дня на день у Клевані ми очікуємо на Барбару Чарторийську, останню з цього княжого роду у Європі, - розповідає Сергій Мініч. – Вона планує відвідати єпископа католицької церкви у Луцьку та заїхати до Клеваня. Маю заплановану зустріч із нею. Востаннє Барбара приїздила в Україну десь у 2008 році.

Алла САДОВНИК.